За спостереженнями військового, перелом на ринку почався наприкінці 2024 року.
Війна проти України триває не тільки на фронті, від самого початку Росія застосовує гібридні інструменти розхитування та, як наслідок, знищення нашої держави зсередини. Блогер і військовий Віктор Таран прямо пов’язує нинішні внутрішні сутички на фармринку з цілями ворога: дестабілізувати тил, викликати дефіцит і посіяти паніку серед людей.
За спостереженнями військового, перелом на ринку почався наприкінці 2024 року. Деякі вітчизняні виробники підвищили ціни на ліки на 120%. Держава відповіла жорстко: заборонила маркетингові платежі між виробниками та аптеками та зобов’язала мережі мати в наявності і пропонувати покупцям один з трьох найдешевших аналогів. У результаті, споживачі стали обирати доступніші варіанти, а гравці з бізнес-моделлю "ціна+бренд" миттєво втратили ринкові позиції.
"Ми отримали змінений, але розбалансований ринок",– констатує в своєму пості в Facebook Віктор Таран.
Коли ж один із лідерів ринку втратив частину продажів через дорожчі ціни, реакція з його боку була не переходом на іншу цінову політику, а кампанія проти аптек: звинувачення у навмисному ігноруванні бренду, заклики обмежити мережі, пропоновані регуляторні зміни на кшталт "одна аптека – один власник". За словами Тарана, такі ініціативи можуть призвести до закриття мереж, масових звільнень фармацевтів і скорочення податкових надходжень – тобто до фактичного руйнування ринку.
"А чиї інтереси обслуговує цей хаос? Бо виглядає він дуже зручно для нашого ворога. Адже Кремль давно прагне, щоб українці залишалися без надії, без безпеки, без базових потреб – електроенергія, тепло у домівках, вода, доступ до звʼязку й інтернету, пальне для авто, продукти, медичні послуги і ліки. Словом, без того мінімуму сервісів, які тримають країну в робочому стані. І зараз наша задача не підігравати ворогу, а бути єдиними та сильними, зберігаючи ринки та системи, які приносять державі податки, а українцям комфорт та безпеку", – написав Віктор Таран
Іншими словами, війна на фармринку, вважає експерт, – це не лише комерційна суперечка, а й ризик для національної стійкості. Нині, наслідки для споживача позитивні: в аптеках можна знайти дешеві аналоги – наприклад, базові жарознижувальні або знеболювальні. Тож українцям не доводиться переплачувати за бренд. Але ініціативи окремих фармвиробників щодо регулювання аптек і змін структури ринку у довгостроковій перспективі загрожують саме тій базовій доступності, якої сьогодні вдається досягти.
Натомість, на думку Тарана, на фармринку перемагає той, хто пропонує чесну ціну, а не той, хто голосніше кричить. А деструктивні інформаційні кампанії й пропозиції регуляцій, що знищують цілий фармацевтичний ринок, можуть принести тимчасову вигоду лише окремим гравцям. Водночас зруйнують інфраструктуру доступності ліків і підживлять гібридні цілі ворога. Тож, усвідомлений підхід, корекція цінової політики виробників і захист конкурентного ринку – сьогодні є не тільки економічним, а й національним пріоритетом.