Концентрація на роботі та самодисципліна - навички, яких бракувало великій кількості найманих співробітників і до війни. Військова агресія ситуацію лише погіршила. Дуже багато людей просто втратили бажання працювати, багато менеджерів жаліються на зниження показників ефективності команд. Скорочення персоналу призвели до збільшення навантаження на тих працівників, які змогли зберегти свої робочі місця. Разом з тим невизначеність у майбутньому та неспроможність планувати навіть в короткій перспективі негативно позначаються на швидкості та якості виконання завдань "вцілілими" працівниками.
Керівникам, з одного боку, важко здійснювати тиск на робітників, розуміючи реалії сьогодення та пригнічений емоційний стан людей, з іншого боку, без належного контролю проекти буксують, прибуток перетворюється на збитки, клієнти зникають.
Воєнні дії стали "перевіркою стосунків" на роботі
Як же підвищити ефективність роботи та чому важливо зробити це якомога швидше?
По-перше, варто зрозуміти себе та своїх працівників. Однією з найважливіших якостей керівника в сучасному світі вважають емпатію. Згідно з дослідженням глобальної некомерційної організації Catalyst, в компаніях з емпатичним лідером 76% опитаних відчувають глибшу зацікавленість до робочого процесу. І лише 32% респондентів залучені до своєї роботи повністю, якщо їх керівник не проявляє співчуття.
Воєнні дії стали "перевіркою стосунків" на роботі. Лідери, навіть керуючись лише емпатією, зрозуміли, що в перші тижні війни їх співробітники були дезорієнтовані та паралізовані. Базова потреба безпеки була зруйнована майже у кожного українця. Велика кількість людей опинилась на межі боротьби за фізичне існування. Ті працівники, які продовжили працювати, могли виконувати роботу неефективно. Емпатія дала можливість керівникам відчути момент та зрозуміти, коли тиск на підвищення працездатності був не на часі.
Керівникам не варто забувати, що базова потреба у безпеці не буде повністю відновлена до кінця бойових дій
За три місяці компанії вже одна за одною відновлюють роботи та адаптуються до реалій - нових закупівельних цін, зруйнованих логістичних ланцюгів, відсутності постачальників та старих клієнтів, нових потреб ринку. Це вимагає від працівників більшої активності, наполегливості, креативності та ініціативності.
Однак керівникам не варто забувати, що базова потреба у безпеці не буде повністю відновлена до кінця бойових дій. Та й після закінчення війни ми потребуватимемо часу, щоб побороти тривожні розлади та відновити спокій і певність у безпеці. Тож людям зараз необхідне розуміння, співчуття та підтримка від лідера.
Прояснити ситуацію між керівником та працівником допоможуть запитання. Зрозумівши, чи в безпеці співробітник, його близькі та друзі, чи придатні для роботи та ефективної концентрації його побутові умови, лідер може знайти причини зниження ефективності праці. Проявивши емпатію до працівників в один з найважчих періодів життя людини, керівник зробить велику послугу собі та компанії в майбутньому. Адже вдячні співробітники згадають розуміння та, відновившись, будуть працювати ще ефективніше.
Варто прийняти те, що роботи може стати в рази більше, а оплата за неї менше
По-друге, втриматись від вигоряння. У перші місяці повномасштабного вторгнення всі тримались на адреналіні, але його запаси не безмежні. З часом у багатьох настає спустошення та опускаються руки.
Крім того, часто люди живуть минулим та ілюзіями. Ми віримо у те, що скоро все закінчиться і повернеться та реальність, яку у нас вкрали 24 лютого. Проте час минає, а минуле не повертається, бойові дії тривають, небезпека залишається. Ілюзії розвіюються, оголюючи неприємну правду - як раніше вже не буде. І хоча цей процес болючий, він вкрай необхідний для подальшого зростання та створення себе у новій реальності.
Варто прийняти те, що роботи може стати в рази більше, а оплата за неї менше - це нормально в умовах війни. Розвинуті навички можуть стати зовсім неактуальними, а актуальні навички можуть бути зовсім нерозвинутими - це теж нормально.
За етапом прийняття реальності має з’явитись етап адаптації до реалій. Наприклад, розвитку нових навичок, аналізу нових запитів суспільства та адаптації до них бізнесу. Цей процес відновлення та адаптації можна сприймати як кінець світу, а можна - як новий рівень.
Замість звільнення працівників можна влаштувати колективний брейншторм з пошуку нових методів залучення клієнтів
По-третє, не роз’єднуватись, а об’єднуватись. Ворог інвестує мільярди доларів у те, щоб роз’єднати українців та змусити ненавидіти один одного. Протидією компаній має стати об’єднання. Лідеру важливо бути щирими зі своїми співробітниками та повідомити, що, можливо, старі клієнти більше не приносять прибутку чи товар або послуга більше не є актуальними, або ж ефективна система продажу більше не працює. Через це, наприклад, платити заробітну плату в повному обсязі не вийде. А замість звільнення працівників можна влаштувати колективний брейншторм з пошуку нових методів залучення клієнтів, прибутку, наданню ринку нових актуальних продуктів та послуг…
Для когось цей болючий момент може стати унікальною можливістю подорослішати та зрозуміти, як влаштовано цей світ. Проте такий новий етап в роботі компанії може перетворити її на справжню родину, яка, згуртувавшись не лише втримається на плаву, але й знайде нові ніші для існування.
Розвиток допомагає вирватись з болота зневіри, потрапити на хвилю оптимізму та відкрити в собі нові таланти
По-четверте, налагодження роботи з клієнтами. В нових реаліях керівникам важливо бути готовим повідомляти своїм клієнтам, особливо закордонним, не лише про цифри, прибуток та результати роботи. Тепер клієнтам необхідно донести те, що команда може ефективно спілкуватись, взаємодіяти та рухати проект вперед. Це нормально - заспокоїти клієнта, розповівши, що тепер, умовно, програміст знаходиться в Ужгороді, дизайнер в Польщі, а монтажер в Португалії, однак у кожного члена команди є доступ до інтернету, позитивний психологічний стан та продуктивність. Щирість та інформованість заспокоїть клієнта та не змусить його шукати нового виконавця проектної роботи.
По-п’яте, говоріть про успіхи. Вкрай важливо у воєнний час помічати маленькі перемоги та озвучувати це. Через збільшену зараз невизначеність, працівники можуть втратити розуміння сенсу своєї роботи. Це, своєю чергою, може призвести до вигорання. Лідер має підкреслювати, що кожний успішний день веде компанію до ще більш успішного майбутнього. Задачі виконуються, проекти здаються, клієнти повертаються. Демонструючи це, керівник повертає сенси та мотивацію працівникам.
І наостанок: кожна криза – це можливість. Для того, щоб працівники не заповнювали своє інформаційне поле лише новинами після роботи (а ще гірше - під час роботи), лідеру варто відкрити для них інші двері. Під час війни для українців було відкрито безліч освітніх та професійних можливостей - безкоштовні мовні та професійні курси, онлайн-бібліотеки і т.д. Час між проектами можна використати для опанування нових навичок, вивчення нової мови програмування, сео-оптимізації сайтів або налаштування таргетингу. Люди, які втратили роботу, пропонують ділитись важливими знаннями за приємними цінами. Розвиток допомагає вирватись з болота зневіри, потрапити на хвилю оптимізму та відкрити в собі нові таланти.
Ба більше, варто пам’ятати, що, розвиваючи нові навички, свій бізнес та компанію, свої хард або софт скіли, ви допомагаєте не лише собі, а всій країні - її економічному розвитку - та наближаєте нашу перемогу.
І хоча у воєнні часи буває важко продовжувати вірити у перемогу, у щасливе майбутнє, у себе, але це не менш важлива зброя для країни, ніж джавелін та байрактар.
Лідія Білас, співзасновниця мережі приватних шкіл КМДШ