Ризик дефіциту ліків: що стоїть за законопроєктом, проти якого виступає весь фармринок

Верховна Рада планує розглянути у другому читанні законопроєкт №11493, який може призвести до значного подорожчання ліків та їх дефіциту, особливо у прифронтових регіонах. Попередні консультації в МОЗ показали, що проти запропонованих змін виступають практично всі учасники ринку – їх підтримав лише один великий фармвиробник.

Прихильники законопроєкту апелюють до нібито завищених цін на ліки. Проте офіційні дані спростовують ці твердження:

• 85% ліків в Україні дешевші, ніж у країнах ЄС
• Середня вартість препаратів на 30% нижча за європейську
• Українські аптеки працюють з найнижчою в регіоні націнкою – 14% проти 16-20% у сусідніх країнах

"У той час, коли військові тримають військовий фронт, а бізнеси – економічний, окремі депутати готуються ухвалити лобістські закони, навіть не проаналізувавши їх наслідки. Такі дії загрожують стабільності ринку та економічній безпеці країни", – застерігають експерти фармацевтичного ринку напередодні розгляду Верховною Радою у другому читанні законопроєкту №11493.

Законопроєкт передбачає низку радикальних змін: обмеження закупівлі ліків одним покупцем до 20% від загального обсягу виробника, запровадження єдиного електронного каталогу для регулювання цін, встановлення квот на постачання критичних ліків, а також заборону маркетингових договорів між виробниками та аптеками.

Чому це небезпечно? Ринок попереджає про серйозні ризики: дефіцит ліків, особливо у прифронтових районах, значне подорожчання медикаментів через заборону системи знижок, закриття аптек у малих містах через низьку рентабельність, порушення логістичних ланцюгів постачання, зменшення асортименту ліків в аптеках.

Всупереч твердженням про завищені ціни, нещодавні масштабні дослідження показують, що:

• 85% ліків в Україні дешевші, ніж у країнах ЄС;
• середня вартість препаратів на 30% нижча за європейську;
• при цьому українські аптеки працюють з найнижчою в регіоні націнкою – 14% проти 16-20% у сусідніх країнах.

При цьому структура формування цін показує, що саме виробник контролює 71,8% кінцевої вартості ліків, тоді як аптечна складова становить лише 22,3%, а дистриб'юторська – 5,9%.

Особливе занепокоєння викликає той факт, що зміни підтримує лише один учасник ринку – великий вітчизняний виробник, який протягом воєнного часу підвищив ціни на свою продукцію майже на 90%. При цьому, коли ціни зростають на всі товари через об'єктивні воєнні обставини, саме маркетингові договори допомагають стримувати зростання цін на ліки.

"Негативні наслідки відчують звичайні громадяни, які втратять доступ до ліків, а зрештою самі депутати зіткнуться з обуренням суспільства, коли аптеки зачинятимуться, а якісні ліки стануть дефіцитом", – попереджають учасники ринку.

Галузеві експерти наголошують на необхідності:

• Конструктивного діалогу між владою та бізнесом як запоруки стабільності фармринку
• Спільних зусиль для захисту інтересів пацієнтів та системи охорони здоров'я
• Відповідального підходу до регулювання, що демонструє зрілість державних інституцій
• Протидії монополізації ринку та недобросовісному лобізму

На нещодавній нараді міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко підкреслив відкритість міністерства до діалогу та готовність врахувати пропозиції від представників ринку. Він закликав учасників подати свої пропозиції для врахування у фінальній редакції законопроєкту. Представники фармацевтичної спільноти висловили сподівання, що МОЗ стане на захист інтересів галузі та пацієнтів, забезпечивши чесні та прозорі правила гри на фармринку, які не нашкодять українцям.