Результат масштабного дослідження звучить безапеляційно: навіть у малих дозах алкоголь не несе ніякої користі, а його шкідлива дія починає проявлятися вже з 50 грамів спирту в тиждень - це близько двох невеликих келихів вина.
Поширена думка про користь вживання алкоголю в помірних дозах - не більш ніж міф. Більш того, навіть прийняті в більшості країн і рекомендовані лікарями "нешкідливі нормативи" випивки завищені в кілька разів.
Читайте такожВиявлено нову причину смертельної небезпеки алкоголю
Такі основні висновки останнього і наймасштабнішого дослідження, коли-небудь проведеного в цій сфері: вчені проаналізували дані майже 600 тис. людей, які періодично вживають алкоголь, передає Бі-бі-сі.
Результат їхньої роботи звучить безапеляційно: навіть у малих дозах алкоголь не несе ніякої користі, а його шкідлива дія починає проявлятися вже з 50 грамів спирту в тиждень - це близько двох невеликих келихів вина або двох банок пива.
Людям, які вживають спиртне не дуже часто і не дуже багато, приємно думати, що таким чином вони лише зміцнюють свій організм. Келих вина за вечерею - особливо червоного - прийнято вважати корисним не тільки для травлення, але і для серцево-судинної системи.
У більшості країн існують рекомендовані МОЗз нормативи "безпечного споживання алкоголю" - вони, втім, сильно відрізняються в різних культурах.
У Британії, наприклад, лікарі рекомендують випивати в тиждень не більш ніж півтори пляшки вина (або п'ять пінт пива), не роблячи при цьому відмінностей між чоловіками і жінками. А от в Іспанії цей ліміт у 2,5 рази більше для чоловіків і в 1,5 рази - для жінок.
Підсумки дослідження, є результатом детального аналізу 83 незалежних наукових робіт, які ставили своєю метою вивчити вплив алкоголю на організм і здоров'я людини в цілому в довгостроковій перспективі.
Загалом були проаналізовані дані 599 тис. 912 людей, що не мають ознак серцево-судинних захворювань, з 19 країн з відносно високим середнім рівнем доходу.
В залежності від кількості випитого спиртного щотижня учасників розділили на вісім груп. До уваги були взяті й інші фактори ризику, такі як куріння або наявність діабету.
За кожним випробуваним велося довгострокове спостереження - від півтора до 13 років. За ці роки понад 40 тис. учасників різного віку померли, у понад 39 тис. було діагностовано те або інше захворювання серцево-судинної системи.
Незалежно від конкретної причини, вірогідність летального результату показує очевидну - хоч і нелінійну залежність від кількості випитого алкоголю. Причому тривалість життя починає скорочуватися вже на мінімальному рівні - менше 100 мл у тиждень (у пляшки сухого вина більше 100 мл спирту).
Вірогідність інсульту, розвитку ішемічної хвороби, серцевої недостатності, гіпертонії або аневризми аорти зі смертельним результатом і зовсім показала пряму лінійну залежність від обсягів випивки.
Єдине виключення - ймовірність інфаркту, яка дійсно дещо знижувалася у міру зростання дози регулярно споживаного спиртного. Однак це зниження з лишком компенсувалося іншими захворюваннями.
В цілому до 40 років всі учасники дослідження, які вживали алкоголь, показали зниження очікуваної тривалості життя - від півроку у малопитущих до п'яти років у тих, хто регулярно вживав понад 350 мл чистого спирту на тиждень.