Медики називають поганий сон сходиною до майбутніх інсультів, інфарктів, гіпертонії та інших серйозних захворювань...
16 березня, здавалося б, можна сміливо спізнюватися на роботу. Всесвітня організація охорони здоров`я придумала для сонь відмінну "відмазку" - Всесвітній день сну. День соні відзначається кожну третю п`ятницю березня. Але насправді цей день - не свято для любителів поспати, а спосіб привернути увагу до проблем сну.
Сон - особлива форма існування організму, не менш складна, ніж денне неспання. Під час сну організм "приводить себе в порядок", тому ми і прокидаємося з відчуттям свіжості і припливу сил.
На хронічний недосип людський організм реагує вельми специфічним чином. Цей стан отримав у науці назву "прикордонного". Про його причини і механізм ученим відомо ще менше, ніж про сам сні. "Прикордонні" стани можуть приводити до найнесподіваніших і вражаючих психічних ефектів: галюцинацій, втрати пам`яті, відірваності від реальності. Втрата всього лише 4 годин сну знижує реакцію на 45%.
Спостерігаються й інші симптоми недосипання: спочатку пропадає почуття гумору, потім з`являється дратвливість, замкнутість, зацикленість на одних і тих же темах.
Щоб повернутися в звичайний стан, людині досить добре виспатися.
За статистикою, понад 10% населення індустріально розвинених країн страждає від безсоння. Через збільшення психічних і фізичних навантажень людина перестала спати стільки, скільки потрібно її організму для нормального відновлення сил, тому в кожного другого дорослого мешканця Землі відзначається один або кілька симптомів розладу сну, а 13% порушень носять хронічний характер. За даними сомнологічного центру МОЗ, майже 45% росіян незадоволені своїм сном, а 20% населення потребують серйозного лікування порушень сну. В основному в ці 20% входять практично всі, хто переступив 50-річний рубіж, а також жінки різного віку.
Безсоння в першу чергу не дає спокою працюючим в сферах юриспруденції і освіти, діячам культури і мистецтва. Медики називають поганий сон сходиною до майбутніх інсультів, інфарктів, гіпертонії та інших серйозних захворювань. У той же час нормальний сон - один з дієвих способів профілактики серцевих і багатьох інших захворювань. Фахівці стверджують, що недосип не тільки знижує працездатність, а й призводить до нервових розладів.
Кожна людина проводить уві сні третину свого життя, під час цього процесу у неї спостерігається мінімальний рівень мозкової активності і знижені реакції. Така ж картина роботи мозку під час сну спостерігається у більшості тварин, проте деякі з них мають здатність до так званого одностороннього сну. У китоподібних, дельфінів і птахів під час цього процесу не спить одна з півкуль мозку і відкрите одне око. Так вони стежать за навколишнім оточенням. Коли одна половина мозку "виспиться", інша півкуля - відпочиває. За весь час сну така зміна може відбуватися кілька разів.
Вчені вважають, що найбільш схильні до порушень сну сучасні діти та підлітки, яким заважають спати мобільні телефони та комп`ютери.
При цьому для нормальної роботи організму дітям необхідно спати не менше 10 годин на добу. Повноцінний сон може знизити у них прояви синдрому дефіциту уваги і гіперактивності і поліпшити поведінку.
Також сон допомагає мозку позбавитися від всього зайвого, "зчищаючи" з нейронних сполук непотрібні білки, і зменшує ризик ожиріння у дітей і дівчат. Крім того, денний сон оберігає від розвитку серцево-судинних захворювань. Брак сну може провокувати і розвиток недоумства.
Однак спати багато не менш шкідливо, ніж недосипати. На думку вчених, ідеальна тривалість сну становить 7 годин на добу, а бажання прилягти поспати вдень свідчить про патологію.
Віра Онопко.