Три парадокси жіночої психіки

«Чо­го хо­чуть жінки?» - як­що по­ста­ви­ти це пи­тан­ня Фрей­да пси­хо­ло­гам, куль­ту­ро­ло­гам і са­мим жінкам, на­пев­но мож­на от­ри­ма­ти од­нос­тай­ну відповідь: во­ни хо­чуть бу­ти со­бою, але всіма си­ла­ми праг­нуть зни­зи­ти свою ва­гу або поз­ба­ви­ти­ся від змор­шок.

Аналіз су­пер­еч­ли­во­го фе­но­ме­на жіночих ба­жань

«Па­ра­док­саль­но» - ось кра­ще ви­зна­чен­ня то­го, як став­лять­ся жінки до сво­го об­ра­зу. І хо­ча ілюстровані жур­на­ли і жіночі сай­ти про­по­ну­ють все нові дієти і гімнастичні впра­ви, а рек­ла­ма нахвалює за­со­би про­ти старіння, все-та­ки стрункість і молодість да­ле­ко не головні критерії, за яки­ми ми оцінюємо жіночу кра­су.

Виявляється, уяв­лен­ня жінок про се­бе в пер­шу чер­гу за­ле­жить від емоційного ста­ну, від пе­ре­жи­ван­ня щас­тя. Чи означає це, що в XXI столітті жінки нарешті звільнились від гніту норм, а їх зрос­та­ю­ча самостійність - за­по­ру­ка впевненості в собі? Не так все просто. Існує три па­ра­док­са.

Па­ра­докс пер­ший: чим більше жінкам подобається їхня зовнішність, тим більше во­ни зна­хо­дять в собі недосконалості. Найяскравіше це проявляється у най­мо­лод­ших. Се­ред жінок у віці від 20 до 24 років 97% вва­жа­ють се­бе кра­си­ви­ми, але 71% незадоволені якою-не­будь час­ти­ною сво­го тіла, а 75% змінили б щось у своїй зовнішності, як­би ма­ли та­ку можливість.

Індустрія кра­си тримається на то­му, що на­по­лег­ли­во вселяє потенційним клієнтам дум­ку про їх тілесні недоліки. Молоді жінки менш досвідчені і більш емоційні, то­му во­ни найбільш уразливі для рек­лам­но­го впли­ву. 20-24 ро­ки - це вік ви­бо­ру шлюб­но­го парт­не­ра.

Чоловіки в цей мо­мент на­да­ють найбільше зна­чен­ня зовнішній привабливості жінки, мимоволі сприй­ма­ю­чи її як по­каз­ник здо­ров`я і ви­со­ко­го ре­про­дук­тив­но­го потенціалу. То­му мо­ло­дим жінкам до­во­дить­ся особ­ли­во ре­тель­но дба­ти про зовнішність.

Па­ра­докс дру­гий: чим жінки стар­ше, тим во­ни мен­ше зосереджені на своїх «недоліках» і тим мен­ше їм хотілося б змінити свою зовнішність. Се­ред тих, ко­му від 25 до 44 років, свій зовнішній виг­ляд хотіли б змінити 80%, а се­ред тих, ко­му 45 років і більше, - вже тільки 70%.

Мо­же бу­ти, за­раз відбувається в де­я­ко­му роді революція: утверджується дум­ка про те, що зрілість дозволяє більшою мірою прий­ма­ти се­бе та­кою, як є.

Зрілі жінки за­раз на­ба­га­то більше, ніж раніше, ак­тив­но на­со­лод­жу­ють­ся жит­тям. Не­ви­пад­ко­во сьогодні ви­хо­дить ба­га­то пе­ре­ведених романів про ко­хан­ня у зрілому віці, та­ких як «Напередодні Різдва» Ро­за­мунд Пілчер та «Ба­бу­ся - маків цвіт» Но­ель Шат­ле (Сло­во, 2002). Все частіше про­во­дять­ся модні дефіле за учас­тю вікових мо­де­лей, на­прик­лад по­каз датсь­ко­го ди­зай­не­ра Кароліни Кьел­д­тофт (Karoline Kjeldtoft). Йо­го на­зва «86/77/96» відсилає до середньостатичних мірок вісімдесятирічної жінки. На про­ти­ва­гу стан­дар­ту 90/60/90 Кьел­д­тофт стверджує кра­су тіла літньої жінки.

Па­ра­докс третій: виявляється, найбільший ду­шев­ний спокій відчувають жінки у віці від 35 до 44 років. 84% з них вва­жа­ють се­бе кра­си­ви­ми і відчувають се­бе добре в своєму тілі. І хо­ча во­ни зна­хо­дять окремі йо­го час­ти­ни не­доско­на­ли­ми, про­те ак­тив­ну тур­бо­ту про тіло на­зи­ва­ють умо­вою кра­си мен­ше по­ло­ви­ни опи­та­них.

Жінка в цьо­му віці вже вміє пра­виль­но ак­цен­ту­ва­ти свої зовнішні достоїнства і ко­ри­гу­ва­ти недоліки. Во­на підбирає пред­ме­ти одя­гу з ура­ху­ван­ням своєї фігури, ве­де се­бе вільніше і впев­не­ніше.

Все це сприяє хо­ро­шо­му са­мо­по­чут­тю і ду­шев­ному спо­кою. І це відчувають оточуючі, що ро­бить жінок у цьо­му віці більш при­ваб­ли­ви­ми співрозмовниками.

zhinka.info