Дослідники вводили вагітним мишам ліпополісахарид, що дозволяло змоделювати процес розвитку бактеріальної інфекції у тварин і спостерігати за розвитком ембріонів в умовах гіперактивації імунної системи. Контрольній групі мишей вводили фізіологічний розчин.
Моторика у мишей, що з'явилися на світ у самок з експериментальної групи, була розвинена набагато гірше, ніж у потомства самок з контрольної групи. Також у тварин спостерігалася гіперактивність, яка зберігалася і через два місяці після народження, коли моторика суттєво покращилася.
Автори виявили, що гіпокамп, частина головного мозку, відповідальна за пам'ять і орієнтацію в просторі, була меншою, ніж у самців, що розвивалися в лоні матерів, імунітет яких був підвищений. Також в головному мозку таких самців було виявлено підвищену кількість макрофагів, відсутніх у потомства мишей з контрольної групи.
Дослідники відзначають, що інфекції, перенесені матір'ю в період з 18 по 32 тиждень вагітності або хронічне запалення, можуть призвести до серйозних наслідків, зреалізований в порушення розвитку головного мозку плоду. Проте поки залишається неясним, чому ембріони чоловічої та жіночої статі по-різному реагують на материнську інфекцію в процесі вагітності.