Массачусетський технологічний інститут створив спосіб доставки вакцин просто у лімфатичні вузли, де присутня велика кількість імунних клітин
Але даний метод все одно не дозволяє на всі 100% доставити вакцину в конкретне місце. Техніка прив'язування барвника до білку крові, альбуміну, була більш результативною. Імунні клітини з лімфовузлів вловлюють альбумін, коли до нього приєднується фарба. Тоді в силу вступає молекула вакцини, прикріплена до альбуміну і доставляється у лімфовузли. Як показали дослідження, вакцини на базі альбуміну викликали сильну імунну відповідь. Сам альбумін складається з "кишень", що вловлюють жирові молекули. Вчені додали ліпід ("жировий хвіст") до пептидів, щоб гарантувати прив'язку альбуміну.
Далі були створені вакцини проти конкретних хвороб, включаючи рак шийки матки і меланому. Їх перевірили на гризунах. Подібні вакцини дозволяли отримати значну кількість імунних Т-клітин, що "запам'ятовують" вірусні або ракові пептиди. Кожна третя Т-клітина була такою. Порівняно з пептидними антигенами, альбуминові вакцини ініціювали імунну відповідь у 5-10 разів сильніше. В результаті вакцина проти меланоми змогла загальмувати розвиток раку, а вакцина проти раку шийки матки зменшила розмір пухлини. При додаванні до альбумінової вакцини підсилюючого елемента (молекули CpG), запальна відповідь була ще сильніше. Притому запалення виникало у строго заданій області, не завдаючи шкоди організму в цілому.