Свою точку зору на події в парламенті і ситуацію в коаліції висловила народний депупат під час свого перебування у Харкові. Сліди «дезертирів», твердить вона, ведуть до іноземних спецслужб і Московського патріархату…
Наші колеги, які вийшли зі складу коаліції, якщо ви дивилися їхні заяви, досить специфічно сформулювали свої заяви. Вони сказали: «Віднині ми не будемо приєднувати свій голос до голосів коаліції». Тобто вже працював якийсь сценарій. Розуміючи, що юридично вони не зможуть призвести до розвалу коаліції, вони чітко сформулювали саме це. Фактично вони заблокували ефективну роботу парламенту, одначе удвох вони не могли її заблокувати. Вони могли її заблокувати лише разом з фракціями так званої опозиції – фракції Литвина, наприклад.
Коли щось відбувається у нас в парламенті, завжди виникає спокуса вважати, що це виключно підкуп і гроші. Я думаю, що в даному випадку навряд чи це були такі прості підстави. Дуже цікава історія цих двох депутатів, які вийшли. По-перше, це були люди, які абсолютно не публічні. Навряд чи хтось із журналістів пам’ятає хоч один виступ депутата від Народної Самооборони Бута, принаймні, хоч один політичний його виступ. Він за весь цей час один раз виступив з трибуни, коли представляв суддів, бо він очолює комітет з питань призначення суддів. Але давайте подивимося трохи глибше, звідки взявся депутат Бут. Він тільки у 2002 році набув громадянства України. До цього він взагалі був громадянином Росії. І в тому не було б нічого дивного. Добре, що росіяни стають громадянами України і хочуть бути тут активними людьми. Але ж виявилося, що він був ще й працівником спецслужб. Крім того, виявилося, що він був великим активістом і підтримував дуже тісні зв’язки з Московським патріархатом. На жаль, це питання не совісті і релігії, а більше питання політики. Ви знаєте, що Московський патріархат грає достатньо активну політичну роль. До речі, і другий депутат з блоку Юлії Тимошенко, який вийшов з коаліції, був теж наживо пов’язаний з Московським патріархатом і був трохи не найбільшим спонсором заходів Московського патріархату. І таке складається враження, що режисура їхніх дій, разом з діями окремих представників опозиції, була здійснена взагалі не з Києва. Причому в цей час Президент України перебував з візитом у Москві, вів певні переговори, і для нього подібні вчинки депутатів і те, що ставиться під сумнів існування провладної коаліції, були абсолютною несподіванкою. Тобто в момент переговорів була продемонстрована нестабільність української влади. Оце, як на мене, є природа нашої парламентської кризи».