Святкування Різдва Христового відбувалося в Києві на декількох майданчиках. Кожен бажаючий міг обрати те, що йому до сподоби, та у тих традиціях, які сповідує його родина.
Навряд чи хтось буде заперечувати, що, незважаючи на вік, практично кожен з нас – підсвідомо чи ні - чекає від новорічних та різдвяних свят чудес та чарівництва. Можливо тому на новорічному столі ми намагаємося задовольнити всі смаки символічного господаря року – це нібито як гарантія удачі на новий відрізок часу нашого життя.
А ще останнім часом ми все більше звертаємося до традицій наших пращурів. Готуємо куліш, узвар, вивчаємо щедрівки, розповідаємо своїм дітям про вертеп… І звичайно ж, щиро віддячуємо колядників, які все частіше стукають в двері наших осель.
Радуйся!
Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами,
Та кладіть калачі з ярої пшениці,
Бо прийдуть до тебе три празники в гості,
А що перший празник – Рождество Христове,
А що другий празник – Святого Василя,
А третій же празник – Святе Водохреща.
Святеє рождество радість нам принесло,
Святеє Василя всіх розвеселило,
Святе Водохреще воду освятило.
Напевно, не випадково Новий рік та Різдво все більше асоціюється з благодійністю. Це чудова традиція, яка дарує святковий настрій та піднесеність духу, адже ніщо не може зрівнятись з відчуттям того, що ми змогли подарувати свято тому, хто дуже потребував цього.
Проте, здається, що найбільшими оптимістами у новорічних та різдвяних мріях залишаються діти. Вони завжди є найактивнішими учасниками всіх розважальних різдвяних програм.
До святкового концерту "Країни мрій" у Мамаєвій Слободі залишається ще кілька годин, а за цей час можна повчитися стріляти з лука, спробувати (звичайно, не безкоштовно) козацький куліш та узвар, або побалувати себе надзвичай органічними для цих свят виробами народних майстрів.
На жаль, катання на санчатах не вийшло - цього року свята видалися безсніжними…
Петро Залужний,
Фото автора