У вересні православні відзначають одне з головних свят року.
Одне з дванадцяти головних свят церковного календаря виділяється серед інших: на відміну від більшості з них, воно не пов’язане безпосередньо з земним життям Христа чи Богородиці - в основі лежить історія знаходження самої святині, на якій був розп’ятий Спаситель.
Цей день має чимало традицій і народних прикмет.
Розповідаємо, коли відзначається Воздвиження Хреста Господнього за новим і старим церковним стилем, що означає ікона свята, які звичаї з ним пов’язані та чого не рекомендується робити цього дня.
Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього - це одне з двунадесятих, дванадцяти великих свят року, і при цьому єдине з них, яке не пов'язане безпосередньо з подіями земного життя Христа або Богородиці.
В основі цієї дати лежить історія знаходження самої святині. Свято сягає IV століття, часів правління імператора Костянтина Великого - людини, яка припинила гоніння на християн і зробила нову віру частиною державного життя імперії.
За переказами, пошуки Хреста, на якому був розп’ятий Спаситель, організувала мати імператора - цариця Олена. У Єрусалимі, на Голгофі, вона знайшла печеру, а в ній - одразу три хрести, і зрозуміти, який із них Господній, вдалося не відразу: розпізнати святиню допомогло чудо зцілення тяжкохворої жінки, яка доторкнулася до одного з хрестів.
На місці знахідки за наказом Костянтина звели храм, будівництво якого тривало десять років. Після освячення церкви наступного дня встановили свято на честь цієї події - Воздвиження Хреста.
Назва пояснюється самим перебігом служби: під час богослужіння хрест піднімали, "підносили" на височину, щоб дати всім присутнім можливість вклонитися святині.
З Воздвиженням пов’язана й інша історична подія: у 614 році перси, які захопили Єрусалим, викрали Животворящий Хрест, і через багато років його вдалося повернути - про це також згадують у день свята.
Дата свята фіксована і не залежить від Великодня - Воздвиження Хреста Господнього відзначають 14 вересня за новим стилем у Православній церкві в Україні.
Піднесення Хреста Господнього за старим стилем припадає на 27 вересня – у цей день свято відзначають ті віруючі, які дотримуються старого православного календаря.
Ікона свята зображує момент, навколо якого побудована вся його історія: у центрі - патріарх, який піднімає Хрест над головою на піднесенні, його підтримують диякони, а навколо - віруючі, що схилилися в земному поклоні перед святинею. На задньому плані іконописці часто зображують храм, збудований на місці знахідки Хреста, а сам Хрест зображують прикрашеним - як символ не страти, а перемоги над смертю.
Ікону виносять на середину храму під час богослужіння, перед нею відбувається обряд підняття Хреста. Вдома її зазвичай ставлять у кутку і звертаються до неї з молитвою про захист.
Головна подія дня - святкове богослужіння, в центрі якого лежить винесення прикрашеного квітами хреста на середину храму. Віруючі підходять, щоб прикластися до нього. Вважається, що в цей день варто хоча б ненадовго завітати до церкви - навіть ті, хто рідко відвідує богослужіння, намагаються зазирнути до храму й запалити свічку.
Зі святом пов’язаний суворий піст: цього дня відмовляються від м’яса, риби, молочних продуктів і яєць, навіть якщо дата припадає на неділю. За повір’ям, той, хто дотримає посту цього дня, отримує прощення одразу семи гріхів - звідси й особливе ставлення до утримання саме на Воздвиження.
У народному календарі свято отримало інші назви - Воздвиження, Здвиження, Треті осенини. Люди пов’язували його з остаточним відходом тепла: вважалося, що саме в ці дні все "зсувається" до зими - природа готується до холодів.
Господині в давнину саме до цього дня приурочували засолювання капусти на зиму - влаштовували так звані капустники: вважалося, що той, хто досхочу наїсться капусти на Воздвиження, весь наступний рік проживе в достатку.
З народних звичаїв зберігся обряд захисту дому: над вхідними дверима малювали крейдою або вугіллям невеликий хрест, а іноді використовували для цього гілочки горобини - вірили, що такий оберіг відганяє нечисту силу. Якщо по дорозі траплявся придорожній хрест, було прийнято зупинитися й вклонитися - вважалося, що так легше бути почутим у своїх проханнях.
У народній традиції з цим святом пов’язано й низку заборон.
Ось чого не радять робити цього дня:
Варто розуміти: народні прикмети та забобони - це частина культурної традиції, а не церковне вчення. Сама Церква суворих заборон щодо побутових справ у цей день не встановлює, окрім посту та рекомендації провести день у молитві, а не в метушні.
Цього дня віруючі звертаються у своїх молитвах насамперед із проханнями про захист - духовний і тілесний. Традиційно також просять про зміцнення віри, про захист від ворожих підступів і наклепів, про збереження рідних і близьких від бід і хвороб, а також про мир - у домі, у родині, у країні. Хрест здавна сприймався як зброя проти невидимого зла, тому його вшанування в це свято тісно пов’язане саме з темою захисту та заступництва.
Головний молитовний спів дня - тропар Хресту, який співають у храмах не тільки на Воздвиження, а й протягом усього року:
"Спаси, Господи, народ Твій і благослови достояние Твоє, даруючи перемоги над ворогами та зберігаючи Твоє житло Твоїм Хрестом".
Цю молитву можна читати й удома, запалюючи свічку.
Раніше ми публікували православний календар на вересень 2026 року зі святами на кожен день за новим і старим церковним стилем.