Дізнайтеся, що приготувати на святковий стіл у Меланку і як зазирнути в майбутнє.
Свято Маланки і Василя або просто Василь і Маланка - дуже популярне народне торжество, яке наші предки відзначали з великим розмахом. Насправді це два окремі свята, але їх святкування за багато століть злилося в одне велике дійство. Уже третій рік ми відзначаємо це торжество за новим стилем, але його традиції залишаються незмінними.
2023 року Православна церква України перейшла на новий церковний календар, унаслідок чого всі дати неперехідних свят (фіксовані) змістилися - на 13 днів раніше.
За старим стилем день преподобної Меланії (свято Маланки) відзначають 13 січня, а день святого Василя - 14 січня.
За новим стилем Маланка - 31 грудня, а Василя - 1 січня, тобто, свята випадають на переддень і початок нового року.
Меланка та Василь - це народні назви свят 31 грудня та 1 січня. День Меланії також називають Щедрий вечір. За традицією вся родина збиралася за вечерею, на якій є багато м'ясних страв - на достаток. Однак не прийнято подавати птицю і рибу, інакше щастя "полетить" або "попливе". Обов'язково на столі є узвар і щедра кутя, заправлена молочними продуктами.
Діти та підлітки на Меланку щедрують. У давні часи для цього дійства вбиралися у святкові костюми (когось одного переодягали козою) і ходили селом, відвідуючи кожну хату. Господарям бажали достатку та ситого року, за що щедрувальникам давали частування.
Коза з давніх-давен була тотемом у багатьох областях України - вона символізувала Місяць, врожай і родючість, а сам обряд її водіння включав танець тварини, її смерть і воскресіння. Це означало прощання зі старим роком і зустріч нового, кругообіг часу і пробудження природи.
Від обряду водіння кози походить відомий український вислів "Водити козу" - тобто, імітувати діяльність без результату. Також у сучасній інтерпретації це може означати шукати пригод на свою голову (де б ще пригоститися).
Ще один обряд на щастя в це свято - носіння вивернутого навиворіт одягу. Це символізувало початок нового життя і позбавлення від проблем. А старі та зношені речі наші пращури спалювали в багатті.
На Василя заведено посівати, при чому робити це можуть тільки хлопчики і чоловіки. Юнаки посипали сусідам поріг зернами пшениці, вівса, ячменю, жита і говорили: "На щастя, на здоров'я, на Новий рік". Їх радісно зустрічали, адже, за прикметами, для щасливого року чоловік має першим переступити поріг. А до незаміжніх дівчат посилали сватів.
Ніч із Маланки на Василя вважається містичною і вдалою для ворожінь. Особливо популярними магічні ритуали були серед юних дівчат: кожна хотіла дізнатися, хто буде її нареченим і чи здійсняться її бажання.
Одне з найпопулярніших ворожінь: слід узяти свій чобіт і опівночі, стоячи на порозі в себе вдома, кинути його на вулицю, якнайдалі. Куди чобіт впаде носком - звідти й чекати нареченого.
Із цим ворожінням радять бути обережним: за повір'ям, усе нагадане воском обов'язково збувається. Потрібно розтопити віск в окремому посуді, а потім вилити його в чашку з водою - на воді віск набуватиме будь-яких форм, за якими і дивляться майбутнє.
Потрібно взяти чашку рису і зі словами "Скажи, долю, чого ж мені чекати: доброго чи злого" загадати бажання і висипати крупу з чашки на стіл. Потім потрібно вибрати з крупинок усі погані й перерахувати їх. Якщо їхня кількість непарна - бажання не збудеться, а якщо парна - то збудеться.
За народними повір'ями у свято Василя і Маланки не можна порушувати низку заборон:
Також не радять у свято перераховувати дрібні монети - це до бідності, а ось великі купюри, навпаки, потрібно. Заручини на Василя обов'язково призведуть до вдалого шлюбу, а дитина, яка народиться цього дня, буде щасливою.
Раніше ми розповідали, коли Старий Новий рік 2025 та про традиції цього унікального свята.