Повторювані та фізичні дії можуть стабілізувати нервову систему.
Дзен-ченці та психологи запевняють, що фізична робота, така як підмітання, миття підлоги чи наведення порядку, мають позитивний вплив на психічне здоровʼя. Як пише ziare.com, ці завдання дозволяють розуму вільно блукати, даючи конкретне відчуття задоволення від виконання повсякденних справ.
За словами клінічного психолога Холлі Шифф, процес прибирання може бути заспокійливим та майже медитативним.
"Повторювані та фізичні дії, такі як прибирання, можуть стабілізувати нервову систему, оскільки вони передбачувані, структуровані та дають чітке відчуття завершеності. Це надає людям відчуття контролю та стабільності. Крім того, результат видно одразу, а це може бути задоволенням, якого не дають багато когнітивних або емоційних завдань", - наголосила вона.
Зокрема учні дзен або ченці "усуї" проводять багато часу, прибираючи та наводячи порядок.
"Ми підмітаємо пил, щоб позбутися мирських бажань. Ми прибираємо бруд, щоб звільнитися від прив’язаностей. Час, який ми проводимо, ретельно прибираючи кожен куточок храму, приносить величезне задоволення", - написав Шокей Мацумото, буддійський чернець із Кіото, Японія, у своїй книзі "Посібник ченця з чистоти дому та розуму".
Водночас тим, хто ненавидить прибирання і вважає його дуже обтяжливим, може бути корисно зосередитися на самому процесі, а не на списку завдань.
"Для людей, які сприймають прибирання як тяжку працю, зміна полягає не в тому, щоб змусити себе полюбити його, а скоріше в тому, щоб змінити своє ставлення до нього", - каже Шифф.
Також експерти радять не намагатися все закінчити поспіхом, потрібно звертати увагу на рухи тіла, їхній ритм або на такі речі, як температура води.
"Якщо ви сповільните темп і зосередитеся на сенсорних аспектах, ця діяльність може почати працювати скоріше як вправа на усвідомленість", - пояснила психолог.
Своєю чергою для деяких людей прибирання може бути можливістю звільнити розум. За словами Мацумото, прибирання є формою турботи про себе та світ.
"У нашій практиці ми не розглядаємо прибирання як завдання, за допомогою якого ми контролюємо середовище. Ми розглядаємо його як догляд за простором, в якому живемо. Коли ми прибираємо, ми дбаємо про наше розширене "я". Це спосіб піклуватися про відносини між нами та світом", - підкреслив він.
Мацумото додав, що замість того, аби прагнути до досконалості, спробуйте прийняти недосконалість без тривоги.
"Спокій не полягає в кінцевому стані ідеального порядку, а в скромному й постійному процесі звільнення простору та нашого розуму. Іноді відчуття перевантаження походить не від самого завдання, а від того, що воно символізує. Це може бути тиск часу, самокритика чи інші тривоги", - зазначила Шифф.
Психолог радить розділити роботу на дуже дрібні та чіткі етапи, аби подолати цю перешкоду.
"Для початку виберіть одну поверхню, одне завдання або одну кімнату. Значна частина відчуття перевантаження походить від очікування всієї роботи, а не від першого кроку як такого", - додає вона.
Водночас Мацумото підсумував:
"У чистому просторі, навіть коли людина, яка прибирала, вже там немає, ми можемо відчути турботу та увагу, які вона вклала в це місце. Ця увага створює відчуття спокою та безпеки, подібно до того, чому священні місця, такі як храми, сприймаються інакше, ніж переповнені вулиці".
Раніше психологи відповіли, чому люди, які всім допомагають, часто не мають близьких друзів. Такі люди відчувають самотність, а саме відсутність того, хто, почувши твій голос у слухавці, в першу чергу запитає, як у тебе справи, і дочекається відповіді.
Також психологи назвали 6 пасивно-агресивних фраз, які люди часто використовують у спілкуванні. До прикладу, ви розчарувалися у коханій людині. Замість того, аби сказати їй, що ви відчуваєте, ви просто "забуваєте" забрати її з вокзалу того дня.