Українська співачка VLADA K в інтерв'ю УНІАН розповіла, як залучила зірок до допомоги онкохворим дітям, хто з артистів відмовився, а також про своє творче життя.
VLADA K — юна українська співачка, яка впевнено заявляє про себе у шоубізнесі. Її голос звучить не лише в піснях, а й у соціальних ініціативах, які вона бере під своє крило. У свої 13 років вона вже залучає до своїх проєктів відомих артистів, організовує масштабні ініціативи та не боїться говорити про важливе.
Її останній проєкт — підтримка дітей "Охматдиту", які борються з онкологічними захворюваннями. VLADA K ініціювала збір листів від українських зірок, щоб подарувати дітям частинку тепла і мотивації в їхній непростій боротьбі. Замість стандартних благодійних зборів вона зробила акцент на словах підтримки, які залишаються з дітьми назавжди. Що спонукало співачку реалізувати проєкт та чому важливі такі ініціативи далі в інтерв’ю УНІАН.
Часто кажуть, що благодійність у шоубізнесі — це просто піар. Як ви реагуєте на такі закиди?
На жаль, багато хто справді так думає. Але хіба бути медійним і допомагати – це погано? Якщо в мене є ресурс, який можна використати для чогось хорошого, то чому б цього не робити? Зрештою, що важливіше: те, що скажуть люди, чи реальна допомога?
Якщо завдяки цьому проєкту хоча б одна дитина усміхнулася, відчула підтримку, повірила, що вона не одна – значить, ми все зробили правильно. Нехай навіть хтось назве це хайпом, але хайп хайпу різниця. Один – заради переглядів, інший – заради добра. Я обираю другий варіант. До того ж висвітлення таких ініціатив, особливо реакції на них дітей, може стати стимулом для інших людей організувати власний благодійний проєкт та підтримати тих, хто цього потребує.
Ви ще дуже юна, але вже працюєте з серйозними темами. Чи не вважаєте, що це більше відповідальність дорослих зірок?
Так, я ще дитина. Але я дитина, яка живе в країні, де триває війна, і це дуже швидко змінює світогляд. Я не знаю, яке воно – дитинство без новин про вибухи. Я не знаю, як це – жити без страху за рідних.
Чесно кажучи, мені здається, що зараз українські діти дорослішають набагато швидше, ніж будь-коли. І разом з дорослішанням приходить розуміння: добрі справи не мають вікових обмежень. Я не вважаю, що допомагати комусь – це відповідальність лише дорослих. Це відповідальність усіх нас.
Ви залучали до проєкту багато відомих людей. Хто відмовився і з яких причин?
Буду чесною: цей проєкт почався за тиждень до 15 лютого, тому не всі зірки фізично встигли написати листи через свій графік. Але знаєте, що круто? Те, що KOLA, Parfeniuk, YAKTAK, alyona alyona та інші знайшли час.
Мені здається, що це і є найкращий показник людяності. Але я щиро сподіваюсь, що ті, хто не зміг – можливо, підтримає нас у майбутньому.
Як ви ставитеся до хейту в соцмережах? Чи були коментарі, що ця ініціатива — це лише гарна картинка?
Я читаю коментарі тільки під своїми музичними релізами, бо мені цікава думка слухачів щодо творчості. Все інше – це просто гомін.
Чесно кажучи, не знаю, чи були хейтерські коментарі про цей проєкт, але навіть якщо так – невже в наш час українці мають хейтити одне одного за допомогу? Я вірю, що ми вже достатньо доросли як нація, щоб навпаки підтримувати добрі ініціативи.
Як виникла ідея цього проєкту? Чому для вас було важливо підтримати дітей, які борються з онкологічними захворюваннями?
Це не перший наш благодійний проєкт для "Охматдиту". Ми вже працювали разом на День Святого Миколая, де теж долучилося багато українських артистів.
Мені хочеться робити щось особливе для дітей з онковідділення. Ці діти борються щодня, і їхня боротьба – це не просто уроки онлайн чи відключення світла, це справжня битва за життя.
Якщо хоча б одна дитина через цей проєкт усміхнулася, значить, усе це було не дарма.
Як діти реагували на листи? Чи отримували ви від них зворотний зв’язок?
Дітки були дуже раді! Вони знаходили листи від своїх улюблених артистів, співали їхні пісні, раділи увазі, яку отримали.
Взагалі, я помітила, що іноді найважливіше – не сам подарунок, а відчуття, що про тебе піклуються. Ми не просто передали листи – ми передали частинку тепла, яку ці діти так потребують.
Чи плануєте ви продовжувати подібні благодійні ініціативи в майбутньому? Якщо так, то які ідеї у вас уже є?
Однозначно, так. Цей проєкт – не останній.
Зараз у нас уже є ідеї щодо підтримки дітей, які постраждали від війни, і, можливо, навіть ширших соціальних ініціатив. Я ще не можу сказати всіх деталей, але обіцяю: це буде масштабно.
Як можна долучитися до підтримки дітей в "Охматдиті"?
Так! Допомагати можна не лише грошима, а й просто увагою.
Є багато волонтерських ініціатив, є благодійні фонди, є можливість передати подарунки або просто підтримати когось добрим словом. Ми всі можемо зробити щось важливе. Головне – не залишатися осторонь.
Поговорімо ще про ваше творче життя. Ви були у лонглисті Нацвідбору на дитяче Євробачення. На вашу думку, чому не потрапили до шорт-листа? Чого саме не вистачило?
Чесно кажучи, я не дуже засмутилася через те, що не потрапила до шорт-листа. Можливо, моє бачення було надто дорослим або неформатним для дитячого конкурсу, тому члени журі зробили вибір на користь іншого напрямку. Я ні про що не шкодую, бо завжди залишаюсь вірною собі і своїм музичним ідеям. Я вважаю, що музика повинна бути чесною і справжньою, а не створеною під конкретні вимоги або формати.
Чи плануєте в майбутньому знову спробувати себе на Євробаченні?
Ні, не планую. Я вже отримала достатньо досвіду, щоб зрозуміти, що такі конкурси – це не зовсім моя історія. Зараз мені набагато цікавіше рухатися власним шляхом, створювати музику, яка подобається мені та моїм слухачам, а не підлаштовуватись під конкурсні рамки. Мені важливо бути вільною у своїй творчості, тому хочу зосередитись саме на розвитку власного бренду і стилю.
Крім музичних конкурсів, ви отримали титул "Міні Міс Україна 2019". Як відбувалася підготовка до конкурсу та самі змагання?
Підготовка була дуже інтенсивною: багато репетицій, заняття з дефіле, уроки ораторського мистецтва та хореографії, постійна робота з професійними стилістами та тренерами. Мені доводилося постійно тримати баланс між підготовкою та навчанням у школі, що було непросто, але дуже цікаво. Сам конкурс запам'ятався неймовірною підтримкою моєї родини, атмосферою свята та, звичайно ж, емоціями від перемоги. Це був мій перший великий титул, тому я досі пам’ятаю цей день з особливою теплотою.
Після цього ви представляли Україну на міжнародному конкурсі краси. Що найбільше запам’яталося з того періоду?
Найбільше мені запам'яталися знайомства з дівчатами з різних країн світу. Це був неймовірний досвід культурного обміну. Дуже надихали слова підтримки від українців, які активно вболівали за мене. Звичайно, особливо яскраво запам'ятався момент, коли я вийшла на сцену з прапором України – це було відчуття неймовірної гордості та відповідальності за свою країну, яке залишилося в моєму серці назавжди.
Чи доводилося вам спілкуватися з представницею країни-агресора на міжнародному конкурсі? Якими були ваші взаємостосунки?
Ні, я не спілкувалась з представницею країни-агресора. Для мене це принципова позиція, адже війна триває з 2014 року, і будь-яка взаємодія з представниками країни, яка веде війну проти моєї Батьківщини, є для мене неприйнятною.
Під час музичної діяльності ви працювали з багатьма артистами, в тому числі з KOLA, YAKTAK, alyona alyona та MamaRika. Як проходила взаємодія? Чи був серед них ваш кумир?
Співпрацювати з такими відомими артистами – це завжди надзвичайний досвід. Вони справжні професіонали, тому кожна співпраця була для мене дуже цінною та повчальною. Кумирів у прямому сенсі серед них у мене немає, але я захоплююсь і поважаю кожного з них за їхню працю, талант і професійність.