Ярослав Кашуба, виконавчий директор відділення Національного олімпійського комітету України у Львівській області, про проект “Олімпійська надія-2022”, об’єкти, їх бюджет та спортивний потенціал
Якщо ще рік тому ідею проведення в Україні зимової Олімпіади-2022 сприймали з усмішкою, називаючи її фантастичною та мало не божевільною, то зараз усе частіше звучить, що задум цього спортивного мегапроекту – цілком до втілення у життя. Зрештою, хіба мало в Україні було галасунів, які торочили, що Євро-2012 нам, зокрема Львову, не бачити?! Достатньо. Нині ж, за рік до події, об’єкти для єврочемпіонату зводять стахановськими темпами, дороги завзято ремонтують. Держава витрачає чималі суми з бюджету (постійно їх збільшуючи), аби гідно та вчасно підготуватися до Євро-2012.
Також уряд тримає руку на пульсі й щодо олімпійської ідеї – зокрема, 29 червня прийняв Постанову №707 “Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку в Україні спортивної та туристичної інфраструктури у 2011¬2022 рр.”, у якій передбачив, зокрема, обсяги та терміни фінансування будівництва спортивних об’єктів на Львівщині до Олімпіади-2022. “Цим документом Кабмін реально запустив у дію проект “Олімпійська надія-2022”, де центром ігор має стати Львів”, – сказав “Пошті” виконавчий директор відділення НОК України у Львівській області Ярослав Кашуба.
ЛЬВІВ УЖЕ ВИГРАВ!
– Пане Ярославе, чи Ви особисто одразу вважали, що ідея зимової Олімпіади-2022 в Україні є реальною?
Скажімо, південнокорейський Пхенчхан тричі поспіль претендував на організацію зимової Олімпіади. І у 2018 році вона там таки відбудеться. Вже відомо, що одним із конкурентів України буде Казахстан. Хоча це дуже серозний суперник, але ми повинні виграти… Також уже відомо, що проект “Олімпійська надія-2022” реалізовуватимуть ті ж люди, які зараз готують Україну до Євро-2012…
– Скажіть, будь ласка, яка основна мета державної програми, яку прийняв Кабмін? І коли мають остаточно визначити, хто все ж проводитиме Олімпіаду-2022?
– Мова про розвиток спортивної, туристичної та транспортної інфраструктури, створення умов для отримання права на проведення в Україні зимових Олімпійських та Параолімпійських ігор 2022 року. Звісно, це не остаточна програма, будуть зміни, але дуже добре, що пішов рух. Отож, спортивні об’єкти будуть у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях. Нам, Львову, Тисовцю та Славському, за бюджетні гроші збудують спортивну, транспортну та інженерну інфраструктуру.
Озвучено інформацію про Львів, тому ми вже виграли! Щодо дати, то у 2015 році офіційно розглядатимуть заявку України в Міжнародному олімпійському комітеті. До того часу, по-перше, вже мають збудувати частину об’єктів, а, по-друге, має відбутися певна кількість спортивних змагань міжнародного рівня. Якщо ж віддадуть перевагу іншому місту, то Україна подаватиме заявку вдруге, як і Південна Корея. Але ми вже матимемо інфраструктуру, щоб претендувати на такі змагання найвищого міжнародного рівня.
СПОРТИВНІ ОБ’ЄКТИ – ЗА КОШТИ ДЕРЖБЮДЖЕТУ
– Які спортивні об’єкти на Львівщині до Олімпіади-2022 урядовці передбачили у згаданій програмі? Про яке фінансування йде мова і, зокрема, з яких джерел ці проекти мали б фінансувати?
– Загалом на першому етапі (2011 – 2014 рр.) заплановано розробити техніко-економічне обґрунтування та проектно-кошторисну документацію об’єктів, доріг. На другому (2015 – 2022рр.) – буде власне реконструкція та будівництво об’єктів. Роботи виконуватимуть за державні кошти.
Так, мова про навчально-спортивну базу “Тисовець” у Сколівському районі, де планують облаштувати стадіон для біатлону вартістю 330 млн грн, стадіон для лижних гонок (318 млн грн) та комплекс для фристайла (2 млн грн). Згідно з програмою, також на “Тисовці” та горі Тростян (смт Славське) мають звести траси та споруди для сноубордингу. Цей задум оцінили у 56 млн. грн.
Безпосередньо у Львові до Олімпіади мають постати не менш цікаві об’єкти. Серед них найбільшу суму, а це 1 млрд. грн., передбачено на зведення Палацу спорту для хокею зі шайбою на навчальноспортивній базі Міноборони, а 400 млн. грн. мала б коштувати тамтешня тренувальна ковзанка. Окрім цього, серед львівських споруд є ще льодовий стадіон із овалом 400 метрів (150 млн. грн.) і тренувальна ковзанка для фігурного катання на проспекті В.Чорновола (200 млн. грн.). Усі перераховані об’єкти мали б звести за кошти держбюджету, що й передбачено в урядовій програмі.
Ще 30 млн. грн. (також із державної скарбниці) передбачили на придбання та облаштування снігостворювального комплексу та снігоущільнювальної техніки для проведення у Тисовці Кубка Європи та чемпіонату Європи з біатлону, міжнародних змагань FIS із гірськолижного спорту, Кубка Європи з фристайла. Є у планах і зведення у Тисовці готельного комплексу на 70 місць. Його бюджет – 35 млн. грн. Фінансування частини об’єктів буде за кошти держбюджету, а частину об’єктів фінансуватимуть інвестори. І це ще не все – на Турківщині є ідея збудувати біатлонний стадіон Західного реабілітаційноспортивного центру. Порахували, що це обійдеться державі у 11,2 млн. грн.
ПІДГОТУВАТИ СПОРТСМЕНІВ
– Так. Розвивати спорт вищих досягнень треба, як це колись робили, через розвиток дитячо-юнацьких спортивних шкіл, увагу до дитячих тренерів. До цього треба підходити комплексно і системно.
Тому на Львівщині у місцевих бюджетах на проектування, будівництво та капремонт матеріально-технічної бази школи вищої спортивної майстерності й дитячо-юнацьких спортивних шкіл із зимових видів спорту мають закласти 7 млн. грн. До слова: у попередньому проекті державної програми цього пункту не було. Чомусь у Кабміні його постійно викреслювали, мотивуючи тим, що грошей немає. Можливо, не розуміли важливості цього питання…
– Але ж мова про свій, український, спортивний потенціал на Олімпіаду!
– Звісно! До Олімпіади треба готуватися, не лише зводячи об’єкти й розвиваючи інфраструктуру, але й формуючи кадровий потенціал. Фактично цією програмою керівництво держави змушує місцевих чиновників та депутатів полюбити спорт! Коли збудуємо об’єкти інфраструктури, то всі зрозуміють, що займатися спортом і бути здоровим – це дешевше для держави, ніж лікувати людей…
А щодо кадрів, то їх потрібно готувати, бо, вважаю, що під час зимової Олімпіади-2022 в Україні мають перемагати вітчизняні спортсмени. Так, канадці на Олімпіаді-2010 у Ванкувері зробили прорив, гідно підготувавшись, окрім традиційного їм хокею. У підсумку – 26 медалей, із яких 14 – золоті.
Певен: інвестиції нині у дитячо-юнацькі спортивні школи – це шанс для України отримати медалі на Олімпіаді-2022. Тренери та їхні підопічні хочуть тренуватися, маючи належні умови, що цілком природно. Ті ж приміщення чекають на ремонти… Наче щось і латають, але системно це досі не вирішували. Тепер є добрий шанс, аби поліпшити ситуацію! Окрім цього, є потреба створити в області ще кілька ДЮСШ із зимових видів спорту. Тобто, хто зараз активно займатиметься розвитком таких ДЮСШ, залученням тренерів і талановитих дітей, той підготує спортсменів на зимову Олімпіаду-2022.
Варто зазначити, що голова відділення НОК у Львівській області Микола Кміть двічі їздив до голови НОК України Сергія Бубки, де й обговорювали питання львівських ДЮСШ. Відповідно, вже він лобіював, аби уряд вніс це до державної програми. Ефект, як бачимо, є, що позитивно.
До теми:
Інвестори у Новояворівську збудували наразі єдиний на Львівщині льодовий палац, де діти грають у хокей. «Львів завжди мав інвесторів під спортивні об’єкти, але… Мова про місцевих інвесторів, які хотіли будувати палац ігрових видів спорту. Ходили, зверталися… Зокрема, йдеться про фірму «Росан», якій так і не надали земельну ділянку під такий палац. У цій ситуації мова про мера міста, – каже Ярослав Кашуба. – Тепер завдяки державній програмі уряд, місцеві посадовці та депутати повинні будуть надати земельні ділянки для спортивних об’єктів до Олімпіади-2022».
«У 2010 році я у складі офіційної делегації їздив до Канади на зимову Олімпіаду у Ванкувері. Бачив змагання зі середини, зокрема всі організаційні моменти. Так, але хокей та фігурне катання відбувалися безпосередньо у Ванкувері, а лижні перегони, біатлон, стрибки з трампліна, відповідно, були в горах за 70-100 км від міста, – розповідає Ярослав Кашуба, – До речі, ще до початку заходу в олімпійському селищі продали все житло. Спортсмени поїхали, а люди туди вселилися. Ось вам і бізнес-проект…» Щодо України, то планують будівництво двох олімпійських селищ: перше планують розмістити у Славському чи Тисовці, а друге – у Львові. Побудувати перше планують до 2015 року, а от львів’янам доведеться зачекати на своє селище до 2021 року (якщо ігри таки віддадуть Україні).
Ірина Цицак, газета «Львівська Пошта»