"В Україні весь лівий блок, включаючи Партію Регіонів, працюють на російський інтерес... Вісь Москва – Берлін – Париж є небезпечною не лише для України, а й для самого Євросоюзу..." Інтерв`ю
Напередодні двох важливих подій - візиту Президента США Джорджа Буша в Україну і саміту в Бухаресті - УНІАН звернувся за інтерв`ю до одного з найбільш авторитетних вчених-міжнародників - директора Інституту зовнішньої політики Григорія Перепелиці
"БУЛО Б КРАЩЕ, ЯКБИ ЦЕЙ ВІЗИТ БУВ РАНІШЕ..."
Григорію Миколайовичу, чим важливий для України візит американського президента?Якою буде кон’юнктура майбутнього саміту НАТО у Бухаресті? Що чекає Україну?
Сьогодні ми вперше досягли єдності всередині країни щодо європейської інтеграції між керівниками основних гілок влади. Я маю на увазі заяву, яку подали Президент, прем’єр-міністр та голова Верховної Ради щодо пприєднання України до ПДЧ. Це є дуже великий позитив для України. На жаль, цей позитив не знайшов позитивного висвітлення в ЗМІ. Політичні сили, які грають на інтереси Росії, намагалися дискредитувати заяву керівництва нашої країни. Хоча вона віддзеркалює інтереси безпеки України. Росія веде дуже потужну кампанію, як міжнародну, так і всередині країни, щоб не допустити Україну до Європи в цілому. І зрозуміло, що наша перспектива членства у ЄС є дуже примарною, а членство у Північно-Атлантичному Альянсі є реальністю. І в ситуації, коли ЄС практично закриває двері в Європу, у нас тільки один шлях долучитися до європейської спільноти, це шлях в НАТО. Це розуміє не тільки керівництво нашої країни, це, насамперед, розуміє Росія, це розуміють країни, які не хочуть, щоб ми були в Європі. В авангарді цих країн ідуть Німеччина і Франція, частково їх підтримує Італія і Іспанія. Якраз ці країни зорієнтовані на російські інтереси. Передусім, Німеччина. Це питання пов’язане із постачанням газу і, звичайно, що ця четвірка буде чинити спротив намаганням нашої країни потрапити до Європи. Тому що це суперечить геополітичним інтересам Росії. На жаль, сьогодні ми бачимо відродження осі Москва – Берлін – Париж.
Ніколя Саркозі, Джордж Буш, Ангела Меркель, Володимир Путін |
Віктор Янукович у Брюсселі зачитав лист, щоб нас не брали до НАТО, він з усіх сил хотів зустрітися із Генсеком НАТО, щоб сказати йому у вічі: не беріть нас в НАТО. Такі моделі поведінки опозиційних лідерів зустрічалися вам раніше?
Україна - унікальна країна. В інших країнах незалежно від спектру та політичного спрямування на зовнішній арені всі сили відстоюють національні інтереси власної країни. І якщо ми подивимося, хто привів в НАТО країни Центрально-Східної Європи, то це були соціалісти та вчорашні комуністи. Чому? Бо всі вони піклувалися про національні інтереси власної країни. У нас же в Україні весь лівий блок, включаючи Партію Регіонів, працюють на російський інтерес. А люди, які репрезентують російські політичні інтереси, звичайно, будуть протестувати проти входження України у найнадійнішу систему колективної безпеки.
"РОСІЯНИ БАГАТО ЧОГО КАЖУТЬ, АЛЕ ЦЕ НЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ЦЕ ВСЕ ПРАВДА "
Росіяни, протестуючи проти членства України у НАТО, кажуть, у НАТО змінилася концепція, зараз вона сповідує концепцію превентивного ядерного удару. США, головна скрипка Альянсу, зараз розгортає установки ПРО у Європі. Як ініціативи США щодо розміщення ПРО узгоджуються із задекларованою раніше стратегією стримування НАТО? І задля чого Штатам розвивати конфронтаційну модель у Європі?
Меркель, Путін |
А чи не краще все-таки почекати із НАТО, поки відбудеться консолідація суспільства?
Якщо ми хочемо мати гарантії безпеки, у нас немає альтернативи. Нам слід пройти цей іспит – приєднання до ПДЧ. І якщо ми не складемо цей іспит, ми не станемо членами НАТО. І не через Партію Регіонів, а тому що країни Альянсу не будуть вважати нас гідними цієї організації. Якщо нас відкидають від ПДЧ, то ми втрачаємо будь-яку перспективу. Це - дискредитація нашого керівництва. І це - геополітичний виграш Росії. Росія тоді зможе сказати: ми вперше зупинили розширення НАТО на Схід. До цього часу їм це не вдавалося. Я вже не кажу, яку перемогу святкуватиме Партія Регіонів через те, що їм вдалося втілити російські інтереси в реальність. Неприєднання до ПДЧ - великий програш для України, для демократії в Україні. Україні конче потрібний ПДЧ, бо це міжнародна підтримка і довіра.
"РОСІЇ ДОСИТЬ ЗАКУПИТИ КІЛЬКА УКРАЇНСЬКИХ ТЕЛЕКАНАЛІВ..."
Чи можливі у нас нормальні двосторонні відносини із Росією, якщо ми зможемо зберегти наш зовнішній вектор?
Росія, як велика держава, зважає тільки на сильних, слабких вона підбирає під свій вплив. У нас один шлях досягти рівноправних стосунків із Росією – бути сильними. Якщо відносини братерські, то це відносини між старшим та молодшим братом. Тільки коли ми будемо сильними, Росія нас буде поважати і будувати нормальні відносини, такі, які вона будує із Францією, Італією і так далі. А для того, щоб бути сильними, ми повинні бути у Північно-Атлантичному Альянсі.
Дивіться, як Росія та інші країни ставилися до Румунії раніше, і як ставляться зараз. Чому? Бо вона стала членом Альянсу! Яким стало відношення до країн після того, як вони стали членами Альянсу? Дуже поважливе. Росія раніше чинила і економічний тиск, проводила інформаційний тиск, спекулювала на правах російськомовного населення. Зараз цього немає, бо за ними стоїть сукупний оборонний та економічний потенціал країн НАТО.
У Росії новий президент, який виглядає лібералом. Незабаром зміниться президент Америки. Як Ви гадаєте, якими будуть російсько-американські відносини за нових президентів і чи вплине це якось на наші двосторонні відносини із Росією?
Путін, Медведєв |
Що стосується Російської Федерації, то я не думаю, що ця політика зміниться суттєво. Тому що Росія відтворюється, як держава, за імперським типом. Я не можу сказати, чи це погано, чи це добре задля самої Росії. Очевидно, вона з самого початку, принаймні, з часів Петра, будувалась як імперія. Очевидно, що коли новий формат країни повертається до своїх коренів, то імперські конструкції відтворюються. А у такому разі відтворюються і риси її зовнішньої політики. І основною рисою її політики буде експансія. Бо держава, побудована за такою конструкцією, коли розвивається, то мусить розширюватися. Коли вона припиняє розширюватися, то вона втрачає внутрішню міцність і відбувається дезінтеграція, що ми і спостерігали у 90-ті роки. Тільки повернення до такого типу політикою Путіна власне і консолідувала Росію. Це природа розвитку самої російської держави. Але у цьому відношенні для нас є загроза. Бо коли Росія розширює свій вплив, вона намагається реінтегрувати під себе близьке зарубіжжя. І тут Україна - кандидат номер один щодо такого підгрібання. А це означає загрозу нашому суверенітету і територіальній цілісності. Ми бачили пресинг під час президентства Путіна, ми бачили, як Росія намагалася ізолювати Україну від європейського поступу. Бо якщо б Україна інтегрувалась у європейську та євроатлантичну спільноту, то Росія назавжди б втратила шанс повернути собі Україну. І тому йде жорстка боротьба щодо недопущення України до ПДЧ. Далі Росія застосовуватиме більш витончені інструменти реінтеграції, підгрібання України. Посилиться ідеологічна експансія до України. Оскільки в Україні діють демократичні механізми, то Росії досить закупити кілька українських телеканалів і змінювати редакційну політику. Змінюючи політику провідних українських ЗМІ, можна змінювати свідомість, яка буде віддзеркалювати вже не інтереси власної країни, а інтереси чужої країни. Наступний крок – реінкорпорація української політичної еліти, перш за все такої еліти, яка представлена у Партії Регіонів і серед лівих сил в російські геополітичні інструменти. Можу навести як приклад нещодавній виступ Валерія Коновалюка на 5 каналі. Він весь час повторював, що приєднання до ПДЧ суперечить російським інтересам. І в мене складалося враження, що цей яскравий представник Партії Регіонів – парламентар Держдуми Росії. З чого би так піклуватися про російський інтерес? Це приклад того, як наші еліти можуть бути реінкорпоровані в російський інтерес. Ця стратегія реінтеграції України вже не буде передбачати утворення Союзу з правом виходу. Майбутня інтеграційна модель Росії буде пов’язана із руйнуванням суверенітету країн та входженням їх у склад самої Росії. Чи може змінитися Росія? - Ні, бо модель Росії - це не зла воля Путіна, це об’єктивні закономірності її розвитку. Така територія, ментальність, демографічна складова, історія - вони просто визначають саме такий шлях розвитку Росії. І такі величезні території можуть консолідуватися саме у такій конструкції. Чому у Росії не відбулася демократія? Бо демократичні процеси загрожують Росії дезінтегрованістю, некерованістю. Й історична місія Путіна полягала у тому, що він повернувся до авторитарних тенденцій. Росія - складна країна, вона містить колосальні ресурси, які можуть працювати на користь України при оптимальній моделі відносин із Російською Федерацією. Але така оптимальна модель може бути існувати за однієї умови: якщо Росія чітко усвідомить, що Україна від неї пішла назавжди. Це суверенна країна назавжди. І ніякого повернення України до Росії ніколи вже більше не буде. А така умова можлива тільки, коли ми будемо у європейській спільноті, перш за все, у Північно-Атлантичному Альянсі.
Розмовляла Лана Самохвалова