Віхи тижня: бенефіс Тимошенко, гнів Ющенка і столична плутанина

Знаючі люди кажуть, що жінка з нічого може зробити зачіску, салат і скандал. Юлія Тимошенко про вельми скромні успіхи уряду за 100 днів свого перебування  в прем`єрському кріслі розповідала впродовж трьох днів різним аудиторіям. Прем`єрський бенефіс, по суті, проігнорували Президент і спікер парламенту. Не прийшов на розширене засідання Кабінету Міністрів і Віктор Янукович, що не побажав стати хлопчиком для биття. Втім, це не перешкодило Юлії Володимирівні вправно сипати цифрами, випромінювати оптимізм і упевненість в собі, доводити тим, хто сумнівається, що в країні на всіх парах продовжується «Український прорив». Лоскітливі теми – інфляція, газові борги перед Росією, відсутність затвердженої програми дій уряду – були завчасно відсунуті на другий план. Рідна для леді Ю партія «Батькивщина» навіть розмістила на провідних телевізійних каналах рекламні ролики про те, що і як Юлія Володимирівна «сказала – зробила». Триденне святкування, врешті-решт, вивело з себе Президента, і Ющенко порадив урядовцям припинити святкування і повернутися до реальної роботи. Не забув глава держави і строго вказати давньому соратникові на неприпустимість співпраці з вчорашніми політичними опонентами. Мабуть, реноме Віктора Медведчука, що мелькає в оточенні прем`єра, для глави держави  - достатній привід для неспокою.

Тимошенко тим часом уміло використовувала інспірований інтерес до уряду у власних політичних цілях. Вона заявила, що особисто очолить список БЮТ на виборах в Київраду. Це не тільки підвищує шанси «біло-сердечних» на поліпшення результату дворічної давності, але і ставить хрест на спробах висунення єдиного кандидата від демократичної коаліції. Не для того Юлія Володимирівна майже два місяці намагалася витягнути Леоніда Черновецького із затишного мерського кабінету, щоб ділити з союзниками майбутню, хоча і не очевидну поки, перемогу. За словами Олександра Турчинова, лідер БЮТ планує суміщати прем`єрські повноваження з мандатом депутата Київради. Втім, на Банковій вже натякнули, що поспішати з ухваленням закону про вибори столичного градоначальника в два тури особливого сенсу немає – ймовірність появи президентського автографа під цим нормативним актом украй низька.

Оскільки вірогідність висунення єдиного кандидата від демократичних сил на столичних виборах наближається до нуля, можна прогнозувати деякі особливості київської кампанії. По-перше, загальна кількість кандидатів в мери, очевидно, вона обчислюватиметься десятками – і реальні претенденти, і аматори, і спойлери. По-друге, основні політичні сили постараються розділити радість перемоги з фаворитами. По-третє, не очевидний не тільки результат майбутнього голосування, але і дата проведення виборів. Стан вітчизняної судової системи дозволяє припустити багатократне перенесення дня голосування, через що вкорочена за визначенням виборча кампанія може перетворитися на «нескінченний матч», результат якого небезпечно непередбачуваний. До речі, Київрада до виборів працювати не буде, і БЮТ не вдасться реалізувати результати своєї останньої столичної перемоги – заміни 15 перебіжчиків з фракції в столичній раді на нових депутатів.

Цікаво відзначити несподіваний викид російських політтехнологічних напрацювань в українській політиці. Не встигла Юлія Тимошенко з`явитися в ролі тягача для бютівського списку в Київраду і Олександра Турчинова як кандидата в столичні мери, як Віктор Ющенко злетів в небо на бойовому винищувачі. Ще пара таких фокусів – і критикувати російських політиків українським стане якось незручно.

Игорь Криль

Перманентна політична криза породила активізацію процесу партійного будівництва. Соратники Віктора Балоги без його безпосередньої участі провели практично в підпільних умовах засновницький з`їзд партії «Єдиний Центр». Лідер нового проекту Ігор Кріль завірив, що він підтримуватиме Віктора Ющенка, при цьому не перетягуючи його у інших партій. Якщо чесно, «єдиноцентристи» загубилися з своїм першим після народження агуканням  в інформаційному галасі навколо першого урядового ювілею.

Зате Юрій Луценко вирішив не поспішати, і поки тільки анонсує свої амбіції на грунті партбудівництва. З боку виглядає досить привабливо: колишній польовий командир Майдану стурбований формуванням БЮТ і Партією регіонів двопартійної системи, що представляє загрозу молодій українській демократії. Ця ситуація примушує Юрія Віталійовича прискорити процес створення на базі «Народної самооборони» політичної партії, яка, за його словами, стане демократичною альтернативою БЮТ. Луценко, видно, вже зараз вирішив потурбуватися про своє майбутнє, щоб не виявитися захопленою зненацька зміною політичних розкладів.

Немов змовившись, представники Росії і країн НАТО цілий тиждень своїми коментарями то лякали Україну "адекватними діями" у разі приєднання до Альянсу, то обіцяли нашій країні розквіт демократії євроатлантичного зразка. Що ж – зовсім скоро українське і грузинське питання стануть предметом обговорення на Бухарестському саміті НАТО, почесним гостем якого стане і без малого колишній російський президент Володимир Путін. Цікаво, наскільки успішним буде геополітичний дембельский акорд Володимира Володимировича?

Євген Магда