Росія не володіє жодною з ознак наддержави 21-го століття... РФ готується до фальсифікацій президентських виборів 2008 року... Спроби поліпшення іміджу Путіна у світлі минулого саміту активно обговорює західна преса...
Спроби поліпшення іміджу Путіна у світлі минулого саміту активно обговорює західна преса...
Financial Times: Росія не володіє жодною з ознак наддержави 21-го століття
Якби відносно Росії проводилася дійсно реалістична політика, вона складалася б з двох компонентів. По-перше, необхідно було б визнати, що нинішній кремлівський режим не зацікавлений в тому, щоб йти на які-небудь серйозні операції із Заходом - ні з енергетики, ні з яких-небудь інших питань. «Інтегрувати» Росію до Європи він теж не хоче. У Росії Володимира Путіна абсолютно інші амбіції. Багатство, що звалилося на неї, вона використовує для того, щоб вивести на максимум свій вплив у світі - і попутно відновити владу над так званим “ближнім зарубіжжям”, в першу чергу над Україною, Кавказом і Центральною Азією. По-друге, необхідно з`ясувати для себе, що в більшій частині випадків Путін просто блефує. Як би добре не жила Росія тут і зараз, вона є державою, що згасає. Її добробут, зовсім як в пізню радянську епоху, практично повністю залежить від нафти і газу. Чисельність населення країни знижується більш ніж на 500 тисяч чоловік в рік; економічно активне населення переслідують хвороби і алкоголізм.
Ті, хто знає толк в енергетиці, вважають, що державний газовий монополіст «Газпром» і подібні йому компанії гниють зсередини. «Газпром» веде справу абсолютно неефективно, він відстав в технологічному розвитку і виконує свої зобов`язання щодо замовлень тільки тому, що має владу над добувними компаніями Центральної Азії. Що ж до загроз обмежити поставки газу до Європи, так інших споживачів у «Газпрому» просто немає. Як немає у Москви ні фінансових, ні технологічних можливостей освоїти величезні запаси вуглеводнів в Сибіру.
Коротше кажучи, Росія не володіє жодною з ознак справжньої наддержави 21-го століття».
The Washington Post: Росія готується до фальсифікацій президентських виборів 2008 року
«Російський лідер вже задушив незалежні засоби масової інформації. - мовиться в редакційному коментарі газети "The Washington Post" від 18 липня. - Він урізав повноваження російського парламенту і позбавив незалежності судову систему. Він відмінив демократію в регіонах, замінивши обраних губернаторів кремлівськими призначенцями. Будь-кого, хто кидає виклик владі пана Путіна, чекає напівлегальне покарання: податкові перевірки, позови, влаштовані владою перешкоди в справі відкриття нових офісів або проведення мітингів. Проте для пана Путіна цього не досить. У суботу на сторінках нашої газети Маша Ліпман закликала звернути увагу на "виборчу" реформу, яка укріпила домінування партії "Єдина Росія", вся політика якої полягає в підтримці Кремля. Один з передбачених реформою заходів надає Кремлю більше 60 приводів для недопущення небажаних кандидатів або партій до участі у виборах; інша дозволяє "дострокове голосування", в ході якого бюлетені доставляються до виборців, що знаходяться у віддалених місцях, де спостерігачі за виборами не можуть стежити за процесом голосування, що є добре відомим способом фальсифікації результатів. Іншими словами, залишається все менше і менше надій на те, що намічені на 2008 рік президентські вибори в Росії будуть відкритим або справедливим змаганням…»
The Guardian: Демократичні стандарти повинні поважатися і за потьомкінським фасадом показного саміту
«Велика вісімка» вважається клубом «промислово розвинених демократичних країн», але прихильність Путіна демократії сумнівна, - пише британська "The Guardian" від 15 липня. – На цьому тижні посли Британії і США демонстративно взяли участь в зустрічі демократичних активістів, що пройшла під спостереженням спадкоємців КДБ, до якого колись належав Путін. На потенційних баламутників спокою влаштували облаву, щоб не допустити їх на вулиці Санкт-Петербурга. Але проблеми глибші: у «керованій демократії» Путіна справа ЮКОСа, ув`язнення Ходорковського, атака на незалежні неурядові організації, обмеження повноважень Думи, некритичні ЗМІ і влада олігархів створюють мерзенний дух авторитаризму.
Додайте до всього цього політику Росії в «ближньому зарубіжжі», і картина виглядає ще гірше. Москва не приховувала свого неприйняття революцій в Україні і в Грузії, рівно як і свого співчуття до Білорусі, “останньої диктатури” Європи. Природно, що використовування поставок енергоносіїв для залякування Києва стривожило такі країни, як Польща і Німеччина, що імпортує російський газ. Перемоги в битвах з чеченськими терористами і навіть знищення автора жахливого бесланського теракту не вирішили складних проблем, що розповсюдилися по всьому Кавказу.
Кремль вклав чималі гроші в створення позитивного іміджу Росії в рік головування у «вісімці», але Путін, як і раніше, відкидає законну критику по цих пунктах, обвинувачуючи Захід в мисленні поняттями холодної війни, неоколоніальній зарозумілості і прагненні ослабити і розчленувати Росію. Це невірно і несправедливо. Країни Заходу підтримують демократію, цивільні права і свободу ринків тому, що вони найкращим чином гарантують свободу, безпеку і стабільність у внутрішній і зовнішній політиці держав. Щирі друзі повинні поважати незалежність Росії, даючи при цьому зрозуміти, що стандарти, яких вони дотримуються самі, універсальні і повинні поважатися і за потьомкінським фасадом показного саміту”.
The Observer: Як авторитарного Путіна роблять привабливішим
«Мабуть, це можна назвати професійним «викликом номер один» для будь-якого піарника: як зробити авторитарного східноєвропейського лідера, у якого існують серйозні проблеми з іміджем, привабливим в очах західної аудиторії? - пише британська"The Observer» від 17 липня. - На саміті «Великої вісімки», що проходить в Санкт-Петербурзі, присутня ціла армія консультантів з Британії - один з них раніше був співробітником прес-служби прем`єр-міністра, інший - московським кореспондентом BBC, а ще - колишній єесівський урядовець: їм платять, щоб вони виконали саме цю задачу для президента Володимира Путіна.
Як і їх співвітчизники - британські журналісти, вони зупинилися в "Прибалтійському", великому готелі, побудованому ще за радянських часів, в 1970-х, звідки відкривається приголомшливий вигляд на Фінську затоку. Прямо з готелю постояльці можуть на катерах дістатися до місця проведення саміту - Константинівського палацу, пам`ятника царської епохи. Петербург був вибраний для проведення зустрічі частково через символічне значення цього міста. Він був побудований Петром Великим на знак того, що Росія - як в культурному, так і в політичному відношенні - повернулася у бік Заходу.
До недавніх пір на Заході вважали, що і Путін веде Росію в тому ж напрямі, але недавні події спонукали деяких таємно задатися питанням: а чи слід було взагалі довіряти Росії головування в «вісімці» (в цій ролі вона виступає вперше)?
У відповідь президент найняв цілий загін професіоналів-піарників... Вони, ймовірно, робитимуть акцент на тому, що Путін - всенародно вибраний лідер, що користується великою популярністю на батьківщині, і його діяльність не можна не вважати успішною, якщо врахувати, яка складна перед ним стоїть задача - забезпечити перехід країни від посткомуністичного хаосу до відкритого і вільного суспільства, тим більше що в Росії немає демократичних інститутів, що історично склалися, на які можна було б спертися.
Критики Путіна стверджують: можливо, Росія і рухається до демократії, але сам Путін йде у зворотному напрямі, у бік авторитаризму або навіть тоталітаризму. Поки лідери наймогутніших держав світу готувалися до зустрічі в рідному місті Путіна в ці вихідні, сам він прагнув змінити свій імідж на Заході. Парадокс ситуації полягає у тому, що координацію кампанії з власного «ребрендінгу» президент-архінаціоналіст доручив американській піарівській фірмі Ketchum. Вона консультуватиме Адміністрацію президента протягом всього терміну головування Росії в «вісімці», тобто до кінця цього року; сума контракту, за деякими повідомленнями, становить 4 мільйони фунтів.
Хоча представники фірми прагнуть не коментувати цей проект публічно, на сьогоднішній день вони задоволені досягнутими результатами. В останні тижні Путін з ентузіазмом «спілкувався з народом» і взяв участь в інтернет-конференції, продемонструвавши м`якші, людяніші риси своєї вдачі. Він також дав ряд інтерв`ю іноземним ЗМІ, в ході яких ніякі теми не вважалися «табу», всіляко підкреслюючи в цих бесідах свою прихильність демократії.
Як «завершальний штрих» він навіть написав статтю для Sun (вона була опублікована минулої п`ятниці), забезпечену фотографією усміхненого автора - такий же прийом в перші роки перебування на посту прем`єра вельми успішно використовував Тоні Блер.
Безпосереднє проведення кампанії доручене GPlus - компанії з штаб-квартирою в Брюсселі, що входить в той же холдинг, що і Ketchum; один з її засновників, Пітер Гілфорд в свою чергу, передав субпідряднику - фірмі Portland PR, створену Тімом Алланом, що був заступником прес-секретаря Тоні Блера.
Аллан - один з «нових лейбористів» - після відходу з політики очолив відділ зовнішніх зв`язків в корпорації BskyB; у нього відмінні контакти серед журналістів, особливо з акредитованими при парламенті кореспондентами, з якими йому не раз доводилося «схрещувати шпаги».
Якщо Аллану і його колегам вдасться «пом`якшити» імідж Путіна, це можна буде визнати однією з найуспішніших в історії «ребрендінгових» кампаній. Проте заходи щодо «спілкування з людьми» трохи не обернулися конфузом, коли Путін поцілував маленького хлопчика в голий живіт - ось вам наочний приклад того, що навіть найдосвідченіші піарники не здатні змінити деякі особливості характеру своїх клієнтів».
За матеріалами Иносми