Напередодні нашого п’ятнадцятиріччя не гріх згадати найвизначніші “провокації” політичного життя України... Вітренко, Бродський, Зінченко, Клюєв, Корчинський, Мельниченко, Шуфрич, Луценко, Мороз, Рудьковський, Турчинов, та інші...
Напередодні нашого п’ятнадцятиріччя не гріх згадати найвизначніші “провокації” політичного життя України...
Михайло Бродський, Наталя Вітренко, Лілія Григорович, Олександр Зінченко, Сергій Іванченко, Ярослав Кендзьор, Андрій Клюєв, Дмитро Корчинський, Юрій Луценко, Олег Ляшко, Микола Мельниченко, Валерій Мішура, Олександр Мороз, Микола Рудьковський, Олександр Турчинов, Нестор Шуфрич та інші...
Ми свідомо беремо слово „провокація” в лапки. Визначаючи за оцінками експертів та журналістів десятку найгучніших політичних „провокацій” в історії незалежної України, ми попереджали своїх респондентів про широке трактування цього терміну. Ідеться не тільки і не стільки про „попа Гапона” або про такого собі пронозливого добродія, який з гидкою посмішкою закликав товаришів постріляти по портрету Самодержця чи там товариша Сталіна, щоб відправити їх у місця не надто віддалені. Поняття „провокація” часто буває негативно забарвленим в емоційному сенсі, але далеко не завжди.
Власне, саме слово „провокація” походить від латинського provocatio, себто „виклик”. Буквально "pro-vocatio" означає „те, що передує мовленню”, тобто, мовлення, яке викликає активну реакцію слухача. Окрім мовлення це може бути й гучне дійство, яке привертає до себе всезагальну увагу, збуджує небайдужу громадськість.
Отже, найпам’ятніші для фахівців „провокації” української політики:
1: ПЛІВКИ МАЙОРА МЕЛЬНИЧЕНКА
Але більшість експертів сходиться на тому, що ця політична „провокація” була найгучнішою і найефективнішою за всю історію незалежної України. Саме вона дала поштовх до потужної акції „Україна без Кучми”, яка стала свого роду прелюдією „помаранчевої революції”.
2: ЗАМАХ НА ВІТРЕНКО
До речі, згодом, у 2004 році, Кучма помилував Сергія Іванченка.
3: ЛЮДЕЙ БИЛИ МОЛОТКАМИ І ПЛЯШКАМИ...
Відомо, що керівництво департаменту громадських зв’язків МВС ще за дві години до інциденту дало вказівку встановити відеокамери навпроти входу до ЦВК. За словами депутатів фракції „Наша Україна”, нападниками були бійці спецпідрозділів, а керував ними начальник київського УБОЗу.
Організаторів цієї брудної і трагічної провокації так і не було покарано, хоча відомо, що вказівки віддавалися чільними особами МВС та Партії регіонів з ресторану „Марокана” на бульварі Лесі Українки. Тодішній заступник міністра внутрішніх справ Геннадій Москаль повідомляв, що гроші задіяним у провокації виплачував особисто брат одного з нинішніх віце-прем’єрів уряду Віктора Януковича.
Ще в лютому 2005 року міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив, що правоохоронні органи близькі до завершення справи щодо цього інциденту. Але віз і нині там...
4: ЛАПТІ ДЛЯ КУЧМИ
Загалом Юрій Луценко уславився своїм прагненням до провокативності і під час акції „Україна без Кучми”, і на революційному Майдані, і навіть на посту міністра внутрішніх справ. До речі, „провокатором” Юрія Віталійовича називали останнім часом такі різні політики як Олександр Турчинов (за те, що Луценко звинуватив його самого в незаконному прослуховуванні телефонних розмов політиків) та Наталя Вітренко (за звинувачення в корумпованості на адресу членів виборчого списку ПСПУ).
5: У КРІСЛІ ПРЕЗИДЕНТА
Нещодавно головний „любий друзь” Петро Порошенко назвав Михайла Бродського „штатним провокатором” . І мав на те певні підстави.
6: ВИКОРИСТАНИЙ І ВИКИНУТИЙ
Оглядачі вважали і вважають „провокацію” Зінченка складником масштабної інформаційної спецоперації з дискредитації як „любих друзів”, так і самого Віктора Ющенка з боку команди Юлії Тимошенко. Адже ту саму інформацію практично дослівно повторили і Михайло Бродський, і Олександр Турчинов, і сама Юлія Тимошенко.
Називати вчинок Зінченка провокацією без лапок дає підставу той факт, що правоохоронним органам так і не було надано жодних доказів корумпованості названих ним політиків, окрім роздруківок статей з інтернет-сайтів. Але ні депутатства, ні якихось інших посад Зінченко за свої послуги так і не отримав. Важко сказати, наскільки достовірною є інформація про готовність такої небідної донецької людини, як Сергій Тарута, виділити кошти на розбудову „партії імені Зінченка”.
7: А „ДОНИ” МОРОЗА – КУПИЛИ!..
Щоправда, Генпрокуратура заперечила факт передачі їй таких записів. А коли почали розбиратися з їхнім походженням, то воно виявилося традиційним для бютівських інформаційних провокацій – якийсь інтернет-сайт.
8: СПАЛЮСЯ ЗА ЮЩЕНКА!
9: ГРАНТОЇДСЬКА МІШУРА
Час для виступу Мішурі надали п’ять фракцій, серед яких СДПУ(о), "Трудова Україна", "Регіони України", "Демініціативи" та КПУ. Мішура заявив, що в Україні існує система грантів, "направлена на просування західних суспільних політичних цінностей, відкритого впливу на процеси, підтримку певних сил, які стали лобістами західних цінностей".
Щоправда, журналісти швидко нагадали вірному ленінцю, що він і сам неодноразово користувався західним грантами.
10: МАЙОНЕЗНА БОМБА
Роботу форуму було перервано на півгодини, Сороса довго відмивали. Але після першої атаки, як тільки-но він почав висловлювати на камери своє ставлення до події, його було вдруге атаковано презервативом з майонезом. Українські та світові ЗМІ забезпечили провокації та її організатору лідеру “Братства” Дмитрові Корчинському широкий піар.
Микола Писарчук