Щоб привітати «колектив майстрів пера», зібралися журналісти, ексклюзивні носії політологічної думки та самі об’єкти журналістської творчості – Тігіпко, Чорновіл, Шандра, Червонописький, Смєшко...
Щоб привітати «колектив майстрів пера», зібралися журналісти, ексклюзивні носії політологічної думки та самі об’єкти журналістської творчості – Тігіпко, Чорновіл, Шандра, Червонописький, Смєшко...
Минулого тижня громадсько-політичний тижневик «Левый берег» відзначив першу річницю своєї діяльності на українському медійному просторі.
Медійна тусівка, що зібралася під крилом видання, вважає шляхетною місією поширювати вірус здорової «лівизни», особливо якщо це робити через реалізацію найкращих європейсько-французьких традицій «лівобережності».
Кость Бондаренко |
Щоб привітати «колектив майстрів пера» – як назвав свою команду шеф-редактор – до VIP-зали столичного готелю «Прем’єр-палац» зібралися вітчизняні й російські журналісти, ексклюзивні носії політологічної думки та й самі об’єкти журналістської творчості, зокрема Сергій Тігіпко, Тарас Чорновіл, Володимир Шандра, Сергій Червонописький, Ігор Смєшко.
Олександра Кужель і Сергій Тігіпко |
На вході до «грецької зали» під класичну музику струнно-смичкового квартету шановних гостей, окрім Костя Бондаренка, схожого у своєму вбранні на батька впливової корсиканської родини, зустрічали картонні силуети Леоніда Кучми, Арсенія Яценюка, Леоніда Кравчука.
"Картонний" Кравчук |
– Вважаю, нам вдалося зібрати справжніх майстрів пера, інтелектуалів та в епоху комерціалізації і гонитви за сенсаціями стати майданчиком передової громадсько-політичної думки, – стратегічно розповідав Кость Бондаренко.
– “Левый берег” – видання, яке відійшло від так званої «західної школи» журналістики, коли журналіст перетворюється на звичайного збирача коментарів, а не інтерпретатора подій, і претендує на визнання. Це газета високопрофесійної суб’єктивної інформації, що відповідає найкращим традиціям української журналістики, – скромно резюмував шеф-редактор, відзначаючи зі сцени авторів, дописувачів, партнерів і просто друзів газети та їхній доробок в розвиток професії.
Розумом, честю і совістю колективу став головний редактор газети Олег Базар.
– У нас хороші, вимогливі, розумні читачі. Без них газета мертва. У нас найкраща аудиторія в Україні, – висловився головред, чим значно підняв і без того завищену (у найкращому амбітному розумінні) самооцінку багатьох присутніх на церемонії. Недарма напередодні йому запропонували взяти за девіз газети популярне ще з часів Французької революції: «За Базар – отвєтіш!»
Кость Бондаренко і Олег Базар |
За системність і надійність (мабуть, завжди вчасно здає матеріали) відзначили Віталія Портникова, який сказав коротко: «Головне в газеті – команда». За жадобу до сенсацій згадали Артема Шевченка. Мандрівником року з лівого берега на правий став Єгор Чичеринда. Також не пройшла повз увагу журналістської братії «прискіпливість погляду» Олексія Мустафіна. А невиправним оптимістом став футбольний фанат Олександр Гливинський.
Єгор Чичеринда і Олександр Гливинський |
Почесного звання «друг газети» був удостоєний Володимир Горбулін. Виключну ексклюзивність “ньюзмейкера року” вкотре підтвердив бютівець Андрій Портнов. І нарешті, за «найчесніше інтерв’ю» лівобережники подякували Сергію Тігіпку.
Сергій Тігіпко і Кость Бондаренко |
– Я маю досвід деяких проектів у засобах масової інформації. Можу сказати, що це справа хитра. Не знаю, як вони виживають, але вони справді гарні автори. Але вони ж дорогі… Коли отримую такі нагороди, завжди комусь дякую: дружині, мамі… Але зараз хочу сказати: Соня – це твоя нагорода, – подякував Тігіпко журналістам газети і, зокрема, авторці інтерв’ю з ним Соні Кошкіній.
Соня була визнана “символом газети”, за що отримала м’яку чорну кішку з рожевими вухами.
Тарас Чорновіл і Соня Кошкіна |
– У нас у ролі журналістів пробують себе і діючі політики, і бізнесмени, – сказав Кость Бондаренко і не без оптимізму повідомив, що за рік діяльності наклад газети зріс утричі – до 90 тисяч примірників, а територіальний масштаб розповсюдження наближається до загальнонаціонального рівня.
Один із цих примірників було помічено в Тараса Чорновола. Газета гордо визирала з лівої кишені його піджака й не сумнівалася, що буде використана виключно за призначенням. Тобто прочитана й передана для прочитання в інші руки.
– Ми намагаємося бути оптимістами. Кризи приходять і відходять. А друковані ЗМІ мають розвиватися. Журналісти повинні говорити правду, – визначив перспективи розвитку газети шеф-редактор і запросив усіх на традиційний антикризовий чай. Під час неформального спілкування, звичайно, не обійшлося без інших обов’язкових атрибутів журналістської кухні.
Андрій Лавренюк
Фото Андрія Скакодуба,УНІАН