Я спробував з`ясувати, які тендери проводять управління міста, комунальні підприємства, і не знайшов інформації... Відставка Довгого – авантюра… Тимошенко не радила мені йти з посади заступника...
Днями Олександр Притика, один з найвпливовіших членів київської фракції БЮТ, заступник голови КМДА з питань житлово-комунального господарства, пішов зі своєї посади. УНІАН звернувся до нього з кількома запитаннями.
Мое рішення пов`язане з тим, що в системі управління міським господарством, що склалася, – а житлово-комунальна система це, по суті, і є міське господарство, – така посада зайва.
Це ж як? П`ятнадцять років була дуже навіть потрібна...
А ви звернули увагу, як часто змінювалися люди, які посідали це місце. Мені, схоже, вдалося переконати Леоніда Михайловича, що така посада не потрібна. Тому що системою ЖКГ – а сюди входять житлове господарство, санітарне очищення, утилізація сміття, – повинні займатися або мер, або його перший заступник. Особа, що має нагоду ухвалювати кадрові рішення, здатна впливати на інших заступників і на голів райадміністрацій, оскільки значна частина ЖКГ перебуває у віданні районів. Людина, здатна впливати на фінансові ресурси. Ті повноваження, які на сьогодні є у заступника по ЖКГ, недостатні, щоб займатися вирішенням цих проблем. Бути при цьому просто заступником за назвою, не маючи можливості проводити реформи в цій сфері, чесно кажучи, незручно. Тим більше, перебуваючи при цьому у фракції БЮТ, яка виступає проти підвищення тарифів. Бути заручником ситуації, не маючи реальної нагоди на неї вплинути, – неправильно.А Ви не просили, щоб Вам делегували частину повноважень?
Після того, як я розібрався в проблематиці і зрозумів, наскільки вона складна і скільки серйозних зусиль виконавчої влади міста вона вимагає, ми говорили з Леонідом Михайловичем на цю тему. Але він поки не готовий йти на якийсь перерозподіл повноважень. Тим більше що його перший заступник Анатолій Голубченко достатньо активно займався питанням міського господарства, і ми, по суті, дублювали один одного. Але оскільки він перший заступник, то я виступав в більш обмеженій ролі.За цей час мені не вдалося провести жодного кадрового рішення.
Даючи людям якийсь імпульс, формулюючи завдання, ти повинен знати, що воно буде виконане. У мене такої впевненості не було, і жодних змін я провести не зміг. Найяскравіший приклад – компанія «Київспецтранс». Це фірма перевізник, в якій місто має 51 відсоток акцій і яка геть погано виконує свої обов`язки. Там зміна керівника назріла дуже давно. Це питання я неодноразово порушував перед Леонідом Михайловичем і, на жаль, не знайшов підтримки через деякі політичні міркування, які мені не до кінця зрозумілі.
Іншими словами, пішовши з посади в.о. заступника голови, я привів свою посаду у відповідність з виконуваними функціями.
Я був штатним радником, виконуючим обов`язки заступника. Тепер – просто штатний радник.
До 1 грудня буде підписано серйозне розпорядження, пов`язане з тим, що споживачі зможуть достатньо швидко і без зайвої тяганини відправляти так звані акти неякісного надання послуг. Якщо у встановлені терміни, протягом яких повинні усуватися аварійні ситуації, не відновлена подача гарячої води або теплопостачання, то споживач має право не платити або платити не в повному обсязі.
Ми поставили питання інвентаризації технічного стану житлового фонду. Сьогодні всі рішення, пов`язані з ремонтом, устаткуванням житлових будинків, приймаються по вельми суб`єктивним характеристикам. Існують так звані комісії, які перевіряють листи мешканців і за наслідками листів ухвалюються рішення про ремонт. Тобто місто не має реальної паспортизації стану своїх будинків, споруд і мереж. Найближчим часом паспортизацію буде розпочато. Але хочу попередити: процес – не швидкий. У всьому, що стосується міського, житлово-комунального господарства, – практично не існує проблем, які розв`язуються швидко. Вони вимагають чіткої формалізації, визначення напрямку, в якому їх потрібно вирішувати, і тоді можна «запускати» рішення. А результати побачимо через півроку, рік, півтора, якщо всі ланки працюватимуть.
Чи буде відставка секретаря Київради, що ініціюється певними політичними силами?
Я вважаю, що проблема відставки-невідставки Олеся Довгого – це чергова авантюра, ініційована паном Бродськім, і вона нічим не закінчитися. Я не братиму участь в цій авантюрі, оскільки для такої атаки не вистачить сил, і фракція остаточно зіпсує відносини з міським головою, практично втратить можливість впливати на процеси в місті. А для того, щоб впливати на процеси в місті, необхідно перебувати в діалозі і з мером, і з секретарем Ради, і з іншими фракціями. Непродуктивно бути неприступними і гордими і піарітися, винятково на критиці рішень влади. В цьому випадку нас не сприйматимуть серйозно. Хай буде діалог, навіть якщо він непростий. Хай будуть компроміси. А коли декларуються правильні ідеї, але при цьому пропонується шлях рішення задач через конфронтацію з міською владою, – це неперспективно. У цьому плані я є ідеологічним супротивником пана Бродського.А у фракції БЮТ допустима така демократія?
Подивимося. Я кілька разів ставив питання про те, що Бродській повинен бути виключений з фракції. І поки підтримки не знайшов. Але я не виключаю, що виключать мене.Повертаючись до вірогідності відставки Довгого…
Я думаю, що проблема не в секретарі Ради. Секретар Київради завжди діятиме в джерелі бажань і рішень більшості, більшості не по назві, а по підходах, по світоглядних позиціях. Якщо нинішня більшість керуватиметься бізнес-інтересами і тяжітиме до кулуарності, означає, таким буде і секретар Ради. Якби зараз була реальна більшість, яка хотіла б прозорості, демократії, повної віддачі себе інтересам місту і киян, то проблеми Довгого просто б не існувало. Олесь Станіславович такий, який він є. І він – заручник своєї фракції. У нього є маса недоліків, і при цьому є свої достоїнства. Тому що молода людина, якій всього двадцять чотири роки і якій, проте, вдається функціонувати на цій непростій посаді, як мінімум фігура неоднозначна.
Є тарифи природних монополій, а є тарифи, пов`язані з обслуговуванням будинку. Якщо говорити про тарифи природних монополій, то тут держава повинна здійснювати жорсткий контроль не тільки за формуванням цін, але і за цільовим використовуванням грошей, закладених в тарифи. На механізми утворення тарифів впливають ухвали Кабінету міністрів, накази Міністерства будівництва, закони. Де-юре мерія повинна погоджувати або не погоджувати пропозиції за тарифами природних монополій і з інститутами влади і самими постачальниками послуг. Якщо вона погоджує їх нижче за рівень економічно обгрунтованих тарифів, то ми повинні різницю доплачувати з бюджету. Ситуація з міським бюджетом достатньо напружена, і зайві дотації боляче по ньому ударять.
У скільки разів потрібно підвищувати тарифи? Чому саме в три рази? Ніхто не вірить, що процес встановлення тарифів буде постійним. Я вже якось говорив, що сфера надання послуг знаходиться в ринковому середовищі, і якщо в ринковому середовищі міняються якісь параметри, зарплата, вартість матеріалів, нафтопродуктів, газу, це повинне відображатися на динаміці цін. А весь попередній досвід існування водоканалу, Київенерго показує, що тарифи переглядаються не тоді, коли потрібно, а в період між виборами, раз в три-п`ять років, то, природно, всі зацікавлені, щоб в ціну закладався якийсь резерв на майбутнє. Скажімо, підвищиться в Новому році ціна на газ, метал, зарплата – і вже тих грошей, які закладені, не вистачить.
Чи вірите Ви, що підвищення тарифів дасть поштовх розвитку приватних жеків?
У житловій сфері безумовно будуть переміщення. Нинішні жеки знаходяться в жалюгідному стані. Вимагати від них чогось більшого, ніж вони роблять, неможливо. Зараз з`являється якесь пожвавлення, в цю сферу зможуть прийти не люди, готові не «працювати» за одержувану заробітну платню, а більш-менш адекватні співробітники. Всі безплідні розмови про реформу ЖКГ закінчаться тоді, коли на ринок житлових послуг прийде приватний бізнес. Ілюстрацією правдивості подібного вислову є вся решта сфер суспільного життя. Там, куди приходить приватний бізнес при нормальному держрегулюванні і контролі, з`являються товари, кадри і якість. Але для того, щоб він прийшов, потрібно привести в порядок тарифи.Проблема у тому, що сорок п`ять відсотків киян сказали, що не зможуть сплатити тарифи, і зараз складна і суперважлива задача міської влади полягає в тому, щоб процес оформлення і надання пільг і субсидій пройшов на високому організаційному рівні. Це буде складним іспитом для міської влади. Влада, якщо і битимуть, то не за підвищення тарифів, а за те, що бабусі-дідусі, люди малозабезпечені або не зможуть оформити з якихось формальних бюрократичних причин субсидію, або не достояться в черзі.
А якщо система спрацює, то багато в чому негативні емоції будуть нейтралізовані.
Як мерія намагається налагодити «прозорість» тендерів, що проводяться?
Я зіткнувся з дивною ситуацією. Спробував з`ясувати, які тендери, по яких закупівлях проводить управління міста, комунальні підприємства, і я не знайшов цієї інформації. Мені сказали, що її немає. Публікація про закупівлі розміщується на якомусь сайті, я туди зайшов, а там інформація – по всій Україні: без розбиття по групах, регіонах, без найменування товарів. Там сайт держзакупівель зроблений так, щоб ніхто ніколи нічого не зрозумів. Сайт живе окремим життям, а реальні закупівлі – окремим. Ми готуємо проект розпорядження міського голови по створенню окремого порталу по закупівлях. Передбачається, що всі управління, всі комунальні підприємства за визначеною методикою направлятимуть інформацію – які тендери вони проводять, яким чином, по яких напрямах, які підприємства беруть участь, в яких кількостях продаються товари і послуги. Те ж саме по будівельних і підрядних роботах. Я думаю, що якщо такий портал з`явиться, прозорість підвищиться, і зловживань буде менше.
Лана Самохвалова