Антинатовський референдум у Криму підкосив Януковича

Сенс «референдуму» був зовсім не в тому, щоби показати кримські зовнішньополітичні симпатії. Комуністи, які організували цю акцію, вирішили потіснити Януковича. Носом чують наближення дострокових виборів...

98,7% кримчан – учасників «народного референдуму» – сказали: «НАТО – ні!» Трохи більше 1% висловилися за вступ України до Альянсу. Подібний підсумок був передбачуваним. Адже проводили його комуністи, в своїх наметах.

Власне, і проводити його не було чого: хто сумнівається, що антинатівські настрої в Криму достатньо сильні?

Але сенс «референдуму» був зовсім не в тому, щоби показати кримські зовнішньополітичні симпатії. Комуністи, що організували акцію під назвою «Всекримський народний референдум», вирішили потіснити Януковича. Носом чують наближення дострокових виборів.

Вклавши в організацію плебісциту мінімум коштів (за визнанням лідера комуністів Криму, народного депутата Леоніда Грача – «копійки»), активісти КПУ отримали чималі дивіденди. По-перше, їм вдалося похитнути довіру кримчан до «регіоналів». Грач за відмову голови Верховної Ради автономії, члена Партії регіонів Анатолія Гриценка проводити на півострові місцевий «референдум» по НАТО при кожній слушній нагоді «клював» кримських прихильників Януковича. Він дорікав «регіоналам» в тому, що йшли вони на вибори з антинатівськими гаслами, проте, пройшовши в ради всіх рівнів, забули про ці гасла.

«Блок Януковича у Криму побоявся і прогнувся перед Києвом, не виконавши свої передвиборні обіцянки. Всім відомо, що Блок Януковича йшов під антинатівським гаслом. Вони побоялися, здрейфили, перетворили себе на маріонетку», – заявив в одному з інтерв`ю Грач. Публічне батожіння «регіоналів» і, без сумніву, подальше за цим процесом зменшення довіри до ПР кримського населення – найбільший, але не єдиний плюс для КПУ в історії з «референдумом».

Не варто забувати, що Леонід Грач, пішовши ва-банк і організувавши «народний референдум», показав Москві, яка з неприхованим інтересом спостерігає за всіма подіями в Кримській автономії, хто вірний її соратник на півострові, а хто – тільки перед виборами дивиться у бік Кремля.

Крім того, комуністи в своїх заявах до і під час проведення «народного референдуму» в непривабливому світлі виставили центральну владу. Мовляв, раз влада не хоче проводити всеукраїнський референдум по НАТО, значить, це влада антинародна, недемократична.

Загалом, як не крути, «референдум», що не має, як визнають самі його організатори, юридичної сили, дозволив комуністам «зірвати банк». КПУ укріпила в Криму свої позиції, які на останніх виборах похитнулися, завдяки зусиллям «Регіонів».

Але не все так безхмарно в цій історії з кримським «референдумом». Підтвердження тому – розмова з однією немолодою жінкою, яка так само, як і я, прийшла на площу Леніна в Сімферополі, щоби дізнатися результати «народного волевиявлення». Позиція цієї жінки мене дуже здивувала.

– Ви голосували? – поцікавилася я.

– Так, я проголосувала проти НАТО, – відповіла Людмила Георгіївна (так звали мою випадкову співбесідницю).

– А чому?

– Нам ще треба дорости до НАТО... Поки ми не готові туди вступати, – сказала старенька.

Мабуть, якщо так думають навіть літні люди в антинатівському Криму (хай не всі – хай одиниці), тож, всі ці кампанії, спрямовані на інформування українців про цілі і завдання НАТО, проводяться не дарма. Значить, не всі кримчани хочуть жити в «комуністичному заповіднику»?

Як повідомляв УНІАН, 16 грудня в АРК за ініціативою кримських комуністів проходила політична акція "Всекримський народний референдум" з питання вступу України в НАТО. У бюлетені для голосування було включено тільки одне питання: "Чи згодні Ви з політичним курсом Президента Віктора Ющенка на вступ України до НАТО?". Голосування на референдумі проходило в наметах КПУ, на зупинках, на ринках і т.д. у всіх населених пунктах автономії. У голосуванні, за даними його організаторів, взяли участь 897054 чоловік, або 58,21% від числа виборців автономії.

Представництво Президента України в АРК заявило, що політична акція комуністів Криму не має нічого спільного з референдумом і не матиме жодних юридичних наслідків.

Людмила Тузова, Крим