Губернатор Миколаївщини Олександр Садиков розливав глінтвейн, Руслана Писанка танцювала з веслом, книжки з автографом першої леді йшли по три тисячі гривень за штуку...
Під музику Штрауса, у внутрішньому сквері Миколаївського театру, що дуже нагадує італійський дворик в Львові, я пройшлася килимовою доріжкою до столу з глінтвейном. Губернатор Олександр Садиков в метелику шанобливо посміхнувся і протягнув мені келих: з святом Святого Миколая в місті Миколаєві.
До цього він запалив ялинку на центральній площі і побажав городянам, щоб їх корабельне місто, назване на честь великого святого, стало головним місцем святкування дня Миколая Угодника в нашій країні.
І у жителів міста неодмінно це має вийти. Адже власті міста і області вирішили відзначати його не кулуарним міжсобойчиком, не просто народними гуляннями і розкішним салютом, якого я до цих пір не бачила. Багаті люди міста цього дня легко розлучалися з грошима, жертвуючи їх для того, щоб в дитячій лікарні міста було сучасне медичне устаткування, і на проведення операцій для двох маленьких погорільців області – брата і сестри Михайликів.
Вхідний квиток на цей захід коштував десять тисяч гривень. Продано було близько вісімдесяти квитків.
Я пригубила глінтвейн.
– Такий смачний глінтвейн пила тільки в Австрії, – зробила я реверанс губернаторові. – Здавалося б, ну що такого – підігріте вино з корицею і медом. А у мене так смачно не виходить.
– Із задоволенням поділюся секретом, – відповів Садиков. – Потрібно додавати гвоздику і обов`язково – сухофрукти. Але головне: вино не повинне закипіти. Я, до речі, користуюся нашим миколаївським вином, для глінтвейну – краще не знайдеш: і зміст кислот і смак – ідеальні для такого напою.
– Говорять, що ви минулого року запросили всіх на власноручно зварений суп.
– Та це був французький рибний суп буабез. Ми заманили людей таким незвичайним способом, вони заплатили за цю вечерю дуже великі гроші. Але завдяки цьому вечору було куплено медичне устаткування і ми змогли врятувати сімдесят маленьких пацієнтів.
– Відомий кухар Папи Римського говорив, що смачний обід можна приготувати на шість персон, якщо людей більше, то це вже – їдальня. Ви буабез на скільки людей готували?
– Кухар Папи Римського абсолютно має рацію. Але ми готували суп на п`ятнадцять чоловік, і ми дуже старалися, тому суп був дійсно смачний. Але п`ятнадцять персон – максимальна кількість, на яку можна приготувати буабез, тому сьогодні ми вирішили пригощати всіх глінтвейном. – У цей момент губернатор наливав гарячий напій главі Миколаївської облради Тетяні Демченко.
– Для цього супу, напевно, потрібна якась середземноморська риба, а вона в Чорному морі не водиться, – припустила я, поки Садиков пригощав гарячим вином директорів корабельних заводів.
– Так, для цього потрібна риба чорт, яка водитися в Середземному морі, – погодився Олександр Валерійович. – Ще – колючі морські йоржі, але ми робили буабез з морепродуктів Чорного моря. Це вийшло пристойно. Саме приготування достатнє складне: спочатку потрібно підготувати рибний бульйон, який варитися три години, а потім саме приготування займає ще сорок хвилин.
Гості стали збиратися в будівлі театру, де були розставлені столи. У програму балу входила вечеря, концерт і добродійний аукціон.
Між столами снували офіціанти зі стравами. Одна за іншою виходили пари, учасники відомої телепрограми «Танці із зірками». А Валентина Степова викликала ну просто ажіотаж. Люди, чиї статки вимірюються цифрами з шістьма нулями, спочатку захоплено слухали «адажіо», а потім радісно підстрибували на стільцях, коли Степова виконувала стару пісню з репертуару «Абби» “Happy New Year”, перекладену українською мовою.
Найдорожчою виявилася картина Андрія Антонюка (сучасний миколаївський художник, засновник південноукраїнської школи образотворчого мистецтва, чиї картини представлені в багатьох музеях світу, включаючи Третяковську галерею). Її за 15200 гривень купив губернатор Миколаєва Олександр Садиков.
Картину «Теплий вересень» придбав за 5100 гривень Євгеній Червоненко.
Помаранчева ялинкова іграшка з підписом Юрія Луценка пішла з молотка за тисячу гривень.
Дві книги – художні альбоми з дарчими написами першої леді Катерини Ющенко пішли за три тисячі гривень кожна. А ось книга казок А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА з автографом Президента України пішла за 4300 гривень.
За повні збірки дисків групи «Океан Эльзи» з дарчим підписом на кожному миколаївські фани виклали п`ять тисяч гривень.
Усього в результаті аукціону було зібрано 74 тисячі 200 гривень.
Завершальним подарунком – призом за щедрість для миколаївських бізнесменів – став виступ Руслани Писанки. Одягнена в матроський костюмчик, Руся виконала танець з веслом. І з усією відповідальністю можу сказати, що балет юних муз в корсетах і панчішках в сіточку, який передував її виступу, викликав менше захоплення, ніж танець неймовірно граційної і цнотливо одягненої Писанки.
Маша Міщенко