Не я нагороджував Ківалова - «підрахуя» і йому подібних ... Не я підписував разом з Януковичем універсал національної єдності... Не я захищав свого тестя... Стенограма
Конфлікт між Президентом і міністром внутрішніх справ розгорівся на сьогоднішній нараді з питань протидії корупції, контрабанді, нелегальній міграції. Віктор Ющенко, звертаючись до керівників силових структур, сказав: "Ви бездарні міністри і керівники відомств. Своєю роботою, своєю некомпетентністю ви принижуєте цю націю... Ви є співучасниками цього жахливого (корупційного. - Ред.) процесу». Юрій Луценко, заявивши, що звинувачення з уст Президента - несправедливі, залишив нараду. Згодом міністр дав прес-конференцію, стенограму якої і публікує УНІАН
Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ:
Я довго терпів критику Президента щодо силових структур України, через яку в іншій країні були б заголовки: «Ющенко назвав українську міліцію злочинною шайкою» або «Ющенко заявив про те що «силовики лампаси і ґудзики блискучі начепили, і це вся їх робота, а чим далі від міліції — тим безпечніше». Я вважаю, що такі вислови не роблять честі жодному політику, який дбає про безпеку мільйонів громадян, а тим більше — главі держави, який систематично рубає сук, на якому сидить вся країна.
Я готовий приймати критику до себе особисто, до стану справ в міністерстві, але я проти обпльовування, дискредитації і деморалізації 220 тисяч офіцерів, які в дуже тяжких умовах несуть свою службу.
20 грудня ми будемо відзначати День міліції з честю і гідністю — у нас є чим гордитися за цей рік. На жаль, на своє професійне свято це не можуть собі дозволити політики, які займаються ганебною дискредитацією силової системи України. Сьогодні я прийшов на нараду до Президента, щоб доповісти про успіхи і про проблеми, які існують в правоохоронній системі. Тим не менше, запізнившись, як водиться, на 45 хвилин, Віктор Андрійович відразу сказав: «Ви начепили лампаси, нещасні генерали (щоправда, я старший лейтенант, а Президент у нас капітан) і всі ви є заодно, а 46 мільйонів українського народу вас ненавидять, бо ви очолюєте корупцію і злочинність в Україні».
Такі образи я не дозволю нікому по відношенню до себе особисто, бо виграв безліч судів і за менш дрібні звинувачення, які висували мені політичні опоненти. Тому я покинув це політичне ігрище. Але якщо вже Президент після цього вирішив прокоментувати те, що я покинув цю нараду, щоб не слухати його «праведного» гніву і що мені варто подати у відставку, то я дам відповідь Віктору Андрійовичу: не я захищав свого тестя, якого зловили на гарячому при отриманні хабара в 20 тис. доларів, це робив Віктор Андрійович. Я порушував проти нього кримінальну справу і впевнений, що він має сісти в тюрму, не дивлячись на дуже високого покровителя, який опустився до того, що публічно розповідає, що «його зятя підставили жуліки, а він чесна і непідкупна людина!». Не я приймав на роботу сотні чиновників, які розкрадають державний бюджет. Зокрема, цього року міліція виявила розкрадань більше ніж на 2 млрд. гривень. За всі роки президентства Ющенка фігурантами кримінальних справ стали 600 чиновників, які призначаються указами Президента або керівниками президентської вертикалі. Я за цей рік 600 міліціонерів звільнив з порушенням кримінальних справ за зраду погонів, а Віктор Андрійович жодного з «своїх» не те що не звільнив, навіть не відсторонив від посад. Сотні розкрадачів бюджету сидять у нього за спиною, але він абсолютно не збирається боротися з ними ні у Всесвітній день боротьби з корупцією, ні всі ці 5 років, протягом яких він ганебно править Україною. Не я спокійно спостерігав за розкраданням сотень мільярдів гривень, які виділив НБУ комерційним банкам і які пропали ніхто не знає де. Я порушував кримінальні справи і винні будуть сидіти, незважаючи на високе заступництво найвдалішого (як він сам себе характеризує) банкіра всіх часів і народів. Ще раз підкреслюю: сотні мільярдів пішли повз державні інтереси під повне прикриття Президента Ющенка. Не я нагороджував Ківалова-«підрахуя» і йому подібних державними нагородами - я вимагав і вимагаю його відповідальності по справі, яка знаходиться в прокуратурі. Не я підписував разом з Януковичем універсал національної єдності, через який депутати отримали недоторканність в 2006 році, після чого Янукович створив сайт «однокамерники.ру». Це робив Ющенко, а я отримав внаслідок цього сотні розвалених кримінальних справ.
Тому Віктору Андрійовичу скажу одне: якщо бджоли дохнуть, то винен не Луценко, а той пасічник, який абсолютно не вміє керувати своїм господарством! Я розумію, чим я допік Віктору Андрійовичу. Я йому допік одним - тим, що речі називаю своїми іменами. Він надзвичайно обурився ще за часів Балоги, коли я розповів, як він закликав мене до створення більшості в Київраді разом з Черновецьким. І коли він кинув свою знамениту фразу: «Юра, кинь свої мєнтовські штучки, бо кожен, хто заходить до мене в краватці, ніколи не сяде по твоїх кримінальних справах». Тоді я розповів про ці слова Президента публічно, тому що вважаю, що такі речі не можуть залишатися в кулуарах, бо це позиція Президента, яка перекреслює всі його заклики щодо бандитів у тюрмах. Тоді мені заборонили ходити в Секретаріат і навіть коли я приходив на протокольні наради, мене просили покинути приміщення, бо Віктор Андрійович дуже образився на правду, яка очевидно, ріже очі, на той момент ще не застелені безстидством до кінця.
Я розумію, що ще треба терпіти декілька важких місяців і вочевидь, глава держави мав якось би координувати роботу, не зважаючи на такі відносини із діючим міністром внутрішніх справ, як і іншими нелюбими йому міністрами. Віктор Андрійович вибрав іншу дорогу, як він каже: «Не буде України без Ющенка», або як розвішує усіх 15 чоловік, які його підтримують, на білбордах з поясненнями, чому вони за Ющенка. Щоправда, він забув ще двох чоловік почепити на білборди. Я би на його місці повісив портрет Кучми і написав би: «Я отримав свободу і економічне процвітання. Я за Ющенка!». І точно такий же білборд - Януковича. Це було б правдою, тією правдою, якою, на жаль, я пишатися не можу, бо я також голосував за Ющенка, і мені за це дуже прикро. Саме тому сьогоднішня нарада була останньою краплею мого терпіння. Я вважаю, що після цього говорити про главу держави, який виконує свої обов’язки далеко від особистих симпатій чи антипатій, не доводиться. Відтак, я щасливий лише в одному - що до виборів залишилось дуже небагато».