Певно, право вибрати нового лідера Партії регіонів належатиме Ахметову, якому доведеться обирати між Колесніковим і Богатирьовою...
Партія регіонів продовжує з олімпійським спокоєм заповнювати кадрову «шахматку», відновлюючи в чиновницьких правах все більше «учорашніх героїв». Опозиція не демонструє чітких політичних перспектив. Над Хрещатиком згущилися хмари президентського гніву.
Віктор Янукович |
Ще одне кадрове катапультування із запланованим приземленням – добровільна відставка кримського спікера Анатолія Гриценка і його призначення губернатором Херсонської області. Новим прем`єром автономії став Василь Джарти, який керував виборчим штабом Януковича в Криму, а спікером місцевого парламенту – непримітний, але заможний регіонал Володимир Константінов. Віктор Федорович особисто прибув представляти нових керівників АРК і дав зрозуміти місцевим чиновникам дві речі: йому подобається, коли президентські вказівки не просто слухають, а конспектують їх, і спокійне життя для чиновників закінчилося.
Студент під час акції протесту вимагає звільнення з посади міністра освіти та науки Дмитра Табачника |
Юлія Тимошенко тим часом продовжує розігрувати карту лідерства в об`єднаній опозиції. Заради отримання статусу глави координаційної ради опозиціонерів, серед яких переважну більшість складають бютівці й політики, які давно «голосують серцем», Юлія Володимирівна пожертвувала портфелем прем`єра опозиційного уряду. Його очолив «порядний реформатор» Сергій Соболєв, і цю заміну важко назвати рівнозначною. За всієї поваги до Сергія Владиславовича його важко назвати опозиційною примою, скоріше, він повинен стати символом готовності БЮТ до конструктивного діалогу з опонентами Януковича. Заминка з розподілом портфелів в опозиційному Кабміні свідчить, що їх використовують як приманку для тих, хто не може бути у владі і не порозумівся з Тимошенко.
Юлія Тимошенко, Сергій Соболєв і Юрій Кармазін під час засідання ради об’єднаної демократичної опозиції |
Регіоналам належить найближчим часом вибрати нового партійного вождя, здатного стати вірною тінню Віктора Януковича. У ЗМІ вже почали зондувати грунт на цю тему, з`ясувавши, що у нового лідера фракції Партії регіонів Олександра Єфремова відсутні амбіції очолити партію. Можна не сумніватися, що на зміну Януковичу не прийде Сергій Тігіпко, входження якого до складу уряду Азарова виглядає для Сергія Леонідовича єпітимією (етично-виправною мірою) за дезертирство зі штабу Віктора Федоровича наприкінці 2004 року. Миколі Яновичу варто було б розібратися з державними проблемами на посту прем`єра, а не розрулювати відносини всередині партії. Певно, право вибрати нового лідера Партії регіонів належатиме Рінату Ахметову, якому доведеться обирати між Борисом Колесніковим і Раїсою Богатирьовою. У Раїси Василівни шансів об`єктивно більше – її партійне лідерство може продемонструвати іноземним спостерігачам європейський характер поглядів регіоналів, вельми актуальний в контексті їх бронебійної кадрової політики. Самому Вікторові Федоровичу також належить пройти тест на відповідність нормам світової політики, якщо запланована на квітень зустріч з американським президентом Бараком Обамою відбудеться.
Микола Азаров |
Євген Магда