Королевська, Шевченко, Мірошниченко, Яценюк, Наливайченко... Найбільше людей з новим баченням притягувала Тимошенко... У нас немає політиків, котрі б знали, розуміли й любили країну... Експертні оцінки
Королевська, Шевченко, Мірошниченко, Яценюк, Наливайченко... Найбільше людей з новим баченням притягувала Тимошенко... У нас немає політиків, котрі б знали, розуміли й любили країну... Експертні оцінки
Найпоширеніший висновок, до якого приходять, як правило, експерти й журналісти, підсумовуючи каденцію того чи іншого парламенту або уряду: в Україні не відбувається ротація еліт. У цій сумній констатації зазвичай бачать причину наших невдач. Після нової парламентської кампанії журналісти спочатку уважно відстежують новачків, що з`явилися в партійних списках, традиційно з`ясовують, що вони племінники, сини, подруги інших можновладців, а ще через рік-другий доходять висновку, що родинна близькість з високопоставленим паном – єдина гідність парламентського неофіта. Нинішню урядову команду називають «командою молодості нашої», натякаючи на брак у ній нових осіб. Хоча з другого боку, якби вибори виграв інший кандидат, чи зумів би він знайти підготовлених державних менеджерів з числа парламентської молоді? Яка з парламентських фракцій має найяскравіших представників нового покоління?
Віталій Бала, політолог, Агентство моделювання ситуацій:
НАЙБІЛЬШЕ ЛЮДЕЙ З НОВИМ БАЧЕННЯМ ПРИТЯГУВАЛА ВСЕ-ТАКИ ТИМОШЕНКО
Королевська не піддакуватиме лідерові, вона здатна обстоювати свою думку. Таким же, хоч і з натяжкою, можна вважати Андрія Шевченка, оскільки він усе-таки не цілком самостійний. Тут можна говорити й про В’ячеслава Кириленка. Двоє останніх добре бачать ідеологічне майбутнє країни. Ідеологія важлива, але зараз особливо необхідно пропагувати й культивувати економічний націоналізм і регіональний патріотизм. Думаю, що саме регіони (маю на увазі не партію, а області й території) України зможуть культивувати синергію і привести покоління, яке змогло б змінити нинішніх лідерів.
Кажучи про Схід країни, відзначу, якщо в Тимошенко з Донбасу є хоча б один новий представник – Королевська, то в Партії регіонів ми не можемо назвати жодної молодої людини. Подивіться самі: для Луганська в них – Єфремов, для Донецька – Ахметов, Колесніків і Янукович молодший. У цьому сенсі навіть дивною вважаю появу Королевської. Адже в партії вождистського типу, якою є БЮТ, апріорі складно з`явиться особистості. Вони часто втрачають людей, оскільки їх не пускає оточення. Це не завжди залежить від лідера.
Але думаю, Королевська рано чи пізно знайшла б своє місце у виконавчій владі.
Віктор Небоженко, незалежний політолог:
МОЛОДІСТЬ НЕ МЕНШ КРИМІНАЛЬНА ОЗНАКА, ЧИМ ПОХОДЖЕННЯ ЗІ СХІДНОЇ УКРАЇНИ
Анатолій Луценко, директор JMT-Group, політолог:
ЛІДЕРОВІ ПОТРІБНА ХАРИЗМА Й ПУБЛІЧНІСТЬ, ЩОБ ВІДСТОЯТИ СИСТЕМУ ЦІННОСТЕЙ
Другий критерій ефективності політика: він має бути носієм певної системи цінностей. У БЮТ носієм інноваційних ідей, особливо в питаннях дерегуляції бізнесу є Наталія Королевська. І вона ж є носієм системи цінностей. Це особливо відчувається зараз. Крім того, лідерові потрібна харизма й публічність, щоб відстояти й реалізувати систему цінностей. Без них реалізувати свої підходи неможливо, новий лідер має бути сильним.
Якщо говорити про інші персоналії... Дуже багато корисних ініціатив у сфері судової реформи пропонував Андрій Портнов, до того як пішов у Адміністрацію президента. Якщо взяти його старі інтерв`ю, то там було багато конструктивних і корисних ідей.
У фракції Партії регіонів таким носієм ідей реформ у соціально-економічній тематиці була Ірина Акімова, до того як пішла в Адміністрацію президента.
Олексій Гарань політолог, професор кафедри політології НАУКМА:
КОЛИ ЛЮДИ ПОТРАПЛЯЮТЬ У ВЛАДУ, ВОНА ДУЖЕ ШВИДКО ЇХ ПЕРЕМЕЛЮЄ
Гадаю, потенціал для змін, безумовно, є. Та й суспільство чекає змін. Потрібно міняти правила гри, вводити закони, які вимагають внутріпартійної демократії. Потрібен пакет антикорупційних законів, треба зробити обов`язковими декларації про доходи політиків та їхніх сімей. Потрібно суворо стежити за виконання законів. Це все взаємопов`язані речі. Адже і під час перших років Незалежності, і після Майдану у владу приходили нові люди. Але в спробі убити дракона вони самі перетворювалися на дракона.
Кожні вибори створюють нові можливості, кожні вибори – це ротація. Але самі по собі нові люди не означають, що це нові можливості для держави. Подивіться, ось ніби нові обличчя – Тігіпко і Яценюк. Але що означають персоналії? Вони щось означають, коли є політичні сили, чіткі програми й прозорість дій у реалізації програм.
Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:
У НАС НЕМАЄ ПОЛІТИКІВ, ЯКІ Б ЗНАЛИ, РОЗУМІЛИ Й ЛЮБИЛИ КРАЇНУ
Але якщо подивитися на нову генерацію «нью-менеджерів», то бачиш що під маскою нових технократів, менеджерів проглядає обличчя торгаша, фарцовщика, валютного міняйла 90-х років. Вони вміють добре торгувати, торгуватися, починаючи від торгівлі обличчям на численних ток-шоу або своїми бізнесами, які кришувалися старшими товаришами їх тих самих совкових технократів, проти яких сьогодні починають виступати технократи нового розливу.
Нам потрібні не технократи, не господарники, не менеджери, які в кожній мета-, суперпроблемі України бачать виключно торговельну операцію. Нам потрібні стратеги, політики з масштабним мисленням, з історичним баченням країни, з контекстуальним мисленням. Якщо цього не буде, то буде те, що ми побачили в Харкові, коли до питань стратегічного й геостратегічного характеру підходять як до звичайної торговельної операції.
Проблема не в бажанні, не в щирості, не в тому, що зараз, мовляв, менеджери з правильними словами, у правильних костюмах від Бріоні, з хорошою мальдивською засмагою прийдуть рятувати Україну. Проблема в тому, що в нас немає політиків, котрі б знали, розуміли й любили країну і знали й розуміли, що таке Україна. Можна її любити, але не розуміти, можна розуміти, але не знати, що робити з цією любов`ю і з цим розумінням. Вузьке коло цих людей, скажу я, перефразовуючи класика, які здатні встати нарівні й усвідомити стратегічні масштаби проблем, перед якими стоїть Україна.
Такі люди є. Це, наприклад, Валентин Наливайченко – одна з таких фігур. У політиці нам потрібні політики, а не красиві жінки, молоді й розумні чоловіки, добрі бізнесмени, знавці англійської та інших мов, телегенічні й рекламорейтингові персонажі, готові, вступивши в боротьбу за президентське крісло, витрачати багатомільйонні бюджети.
Політик – це не просто успішна людина, це той, хто любить і розуміє, що таке Україна і що має бути з Україною в непрості, а можливо, дуже складні для національної української ідеї 2010-і роки. Україні не потрібний політичний силікон. Нас не врятує політична косметична хірургія, нас не врятують політичні ботокси в прямому й переносному сенсі цього слова. Політики зациклені на зовнішньому боці, на картинці, вони несуть не себе в політику, а косметологію і косметичну хірургію – в себе. Гламур і глянець – це не те, що потрібне українській політиці. Драма української політики в тому, що в ній багато гламуру, глянцю, дешевої жовтизни. Нам потрібні політики глибини, а не дешевої рекламної популярності й продукції.
Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем цивільного суспільства:
ДЛЯ НОВОЇ ЕЛІТИ, ОКРІМ ЗВ`ЯЗКІВ І ДОБРИХ СТОСУНКІВ УСІХ З УСІМА, ВАЖЛИВИЙ ПРОФЕСІОНАЛІЗМ
Успіх Тігіпка і Яценюка показує, що це не затребуваність у конкретних людях, а затребуваність у нових підходах і нових особах. Тігіпко навіть за дуже демократичними поняттями не дуже молода людина. Але люди над цим не замислювалися, їм потрібні були нові особистості.
У цій ситуації зростає роль молодих людей. Усі зв`язки, залежність і стереотипи, природні для нашої влади, що жила в СРСР, не органічними для нового покоління. Для нової еліти, окрім зв`язків і хороших стосунків усіх зі всіма, що характерно для радянської системи, важливий професіоналізм. Приклад нашої країни показує, що в суспільстві формується запит на професіоналізм, а не на професію «добра людина».
Опитувала Олена Мігачева