Янукович купив парламент задешево

Верховна Рада взяла курс на проведення парламентських виборів восени 2012 року. Спікер Литвин тепер буде менш напруженим, а президентська адміністрація отримала право на оперативне управління слухняним прирученим корпусом.

Президентська команда (а саме Банковій сьогодні належить політична ініціатива) діє за вже обкатаним сценарієм. В інформаційний простір вкидаються кілька варіантів розвитку подій, здійснюється ряд відволікаючих маневрів, після чого проштовхується рішення, яке виглядає чи не компромісним варіантом. Так було з висуненням кандидатури прем`єра, коли аудієнції у Віктора Януковича удостоїлися і Арсеній Яценюк, який слухав голову держави з серйозним виглядом відмінника, і Сергій Тігипко, який погодився стати віце-прем`єром. Але уряд все одно очолив зручний Віктору Федоровичу Микола Азаров.

Після відміни політичної реформи, здійсненої без дотримання мінімальної політичної пристойності (темпи розгляду подання, ротація складу Конституційного Суду перед ухваленням рішення), Віктор Янукович здійснив два кадрові призначення. Спочатку з обойми перевірених прокурорських (Медведько, Кузьмін, Пшонка) безпомилково вибрав тезку Пшонку, котрий заявив, що є людиною президентської команди. Тиждень тому президент призначив Віктора Балогу міністром надзвичайних ситуацій, завершивши нетривалий період опозиційності «Єдиного Центру» і сіпань його засновника.

Не випадає сумніватися, що парламентські вибори пройдуть 2012 року. Президент, мов на замовлення підписавши зміни до парламентського регламенту, якими дозволено голосувати за конституційні зміни не іменними бюлетенями, а картками, вирішив забезпечити країні період деякої стабільності. Очолювана ним Партія регіонів здобуває можливість показати себе в 2011 році в усій красі. «Регіонали» намагаються бути схожими на «Єдину Росію» навіть у дрібницях, забувши, що Україна – не Росія. Паралельно владні структури постараються задавити опозиційну активність, що пожвавилася завдяки виступам підприємців проти Податкового кодексу.

Напевно, рішенням КС може бути задоволений Володимир Литвин, який боровся проти парламентських виборів у 2011 році так енергійно, що розгубив залишки рейтингу. Володимир Михайлович – досвідчений політик, і повинен розуміти, що за одержану поступку йому доведеться розплатитися. Ймовірно – продавлюванням змішаної виборчої системи і «правильною» поведінкою з інших питань. Все одно Литвин навряд чи зможе зберегти депутатський мандат інакше, як обравшись за мажоритарно-тепличним округом на рідному Поліссі. У 2006-му Литвин вже намагався заручитися підтримкою «регіоналів» для подолання 3-відсоткового бар`єру, але ті його банально кинули. Ніхто не може дати гарантію, що в 2012-му році історія не повториться, наприклад, у вигляді фарсу: Литвин збереже депутатський статус, але з президії пересяде в одинаки-задньолавочники. Очевидці стверджують, що Янукович вже сьогодні спілкується із спікером без найменших ознак формальної пошани.

Квапливість із зміною процедури голосування за конституційні зміни була безпосередньо пов`язана з прагненням влади завдати сильного удару по фракції БЮТ-«Батьківщина». Не секрет, що незалежно від ступеня опозиційності соратники Тимошенко переважно не горять бажанням іти на вибори через 4 місяці – набагато краще пробути хоч в опозиції, хоч «тушкою» до осені 2012 року. Як виявилось, чутки про втрату Тимошенко впливу на свою фракцію сильно перебільшені: з 305 депутатів, які висловилися за проведення парламентських виборів у 2012 році, лише 10 з «серцевої» фракції. Зате НУ-НС дала 41 голос, мабуть, вперше створивши внутрішньофракційну більшість з серйозного питання.

Нагадаю, що Юлія Володимирівна, як і багато її найближчих соратників, депутатського мандату не має, але зуміла сказати «слово заповітне» соратникам-парламентаріям. Втім, їй все одно доведеться шукати алгоритм активізації дій. До того ж на Банковій віддали суворе розпорядження Литвину: можливості мовлення лідера «Батьківщини» з парламентських кулуарів мінімізувати. Власне кажучи, в цій тактиці немає нічого нового: влада взяла курс на ігнорування Тимошенко, а та, у свою чергу, намагається завдавати інформаційних ударів за допомогою європейських політиків, що не завжди ефективно.

Цікаво, чого зажадає Віктор Янукович від прикупленого дешево, за півтора додаткові роки повноважень, парламенту? Зміни у виборчий закон здаються цілком очевидними, як і впровадження змішаної системи виборів. За недавніми оцінками Литвина, в наступне скликання Верховної Ради потрапить не більше 10% нинішніх депутатів. Але оновлення корпусу законодавців – не основне завдання Банкової, там не займаються політичною добродійністю. Судячи з того, як з президентської адміністрації вкидають проекти рішень «під праву руку Чечетова», мова може піти і про імплементацію підсумків всеукраїнського референдуму 2000 року, і про внесення змін до Конституції або ухвалення нової редакції Основного Закону. Тільки дуже наївна людина може вважати, що слухняна більшість під куполом збирається для законодавчого забезпечення економічних реформ, обіцяних Януковичем.

Євген Магда