Банковій потрібна підтримка конструктивної частини опозиції. Її участь не дасть можливості ухвалювати рішення на користь певних ФПГ. Влада "залучила" Ключковського, Королевську, Князевича - що за цим стоїть?..
Днями одне за іншим пройшли декілька цікавих призначень. У комітет з економічних реформ увійшли народні депутати Наталія Королевська і Костянтин Бондарєв (БЮТ). А в групу, що займається зміною виборчої системи, такі ревні опозиціонери, як Богдан Ключковський (НУ-НС) і Руслан Князевич (група «За Україну!»). Як розуміти подібні кроки назустріч опозиції? Це стратегія з її нейтралізації? Чи бажання почути опозиційні голоси? Чи корисно це для суспільства? Чи потрібно це самим опозиціонерам?
Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:
ТАК РЕАЛІЗУЄТЬСЯ СТРАТЕГІЯ КООПТАЦІЇ
Що стосується Ключковського і Князевича, то тут ідеться про використання їх експертного і професійного потенціалу. Це юристи, які свою депутатську кар`єру пов`язували саме з опрацьовуванням виборчого законодавства та інших специфічних і складних тем, пов`язаних з юридичним забезпеченням політичного процесу.
Що ж до Королевської, то тут очевидним є використання подвійного потенціалу цього політика – як публічного, так і консультаційно-експертного. До того ж, не можна не враховувати досить серйозні перспективи її політичного майбутнього.
Якщо говорити про Жванію, то тут враховуються здатності його внутрішньої човникової дипломатії між представниками коаліції і опозиції. Він активний політик, який ефективний у політичних кулуарах і тим більше цінний в умовах, коли сама українська політика набуває кулуарного і кабінетного характеру.
Володимир Фесенко, директор центру політичних досліджень «Пента»:
РОБОТА ОПОЗИЦІЇ – ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ КРИТИКАНСТВО, А Й ВИРОБЛЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВ
Я знаю цю ситуацію на прикладі Ключковського. Коли постало питання про підготовку виборчого кодексу, вирішили підключити людей, які зробили чималий внесок у розробку законодавства України, а тут однією з найавторитетніших фігур є Юрій Богданович. Його можна критикувати за надмірну любов до пропорційно-виборчої системи, через яку він навіть закриває очі на її деякі негативні моменти. Але проте, він один з найавторитетніших і шанованих фахівців з виборчого права і у Верховній Раді, і в країні в цілому.
Думаю, що з Королевською схожа ситуація. Вона, врешті-решт, голова парламентського комітету з питань підприємництва. Можливий ще один мотив. Не беруся судити, наскільки це відповідає дійсності, але є думка, що участь представників опозиції в подібних структурах сприяє створенню певного демократичного антуражу. Рішення прийматимуться на Банковій, але повинна бути видимість участі опозиції.
Що стосується мотивів самих представників опозиції. Чи потрібно їм брати участь у цих органах? Потрібно. Навіть розуміючи ризики того, що тебе можуть використовувати, як демократичне прикриття, що можуть не взяти до уваги твою точку зору, тим більше що ти там будеш у меншості. Проте – брати участь потрібно. Щоб знати, що відбувається в кабінетах влади, й інформувати громадськість. Щоб заявляти свою позицію, причому заявляти, як у цих робочих органах, так і в публічній сфері. Опозиціонери повинні донести суспільству, в якому напрямі готується виборчий кодекс, і багато інших рішень, що впливають на політику.
Досвід показує, що іноді до конструктивних зауважень влада повинна прислухатися. Думаю, історія з Податковим кодексом повинна багато чому навчити її. Я не бачу нічого поганого в тому, що і Ключковський, і Королевська, і деякі інші представники опозиції беруть участь у робочих групах. Для нормальної демократичної цивілізованої країни це взагалі норма – участь опозиції в таких структурах. У нас демократія деформована різними обставинами, але однак, робота опозиції має полягати не тільки в тотальному критиканстві, а й у виробленні змістовних конструктивних альтернатив.
Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства:
ВЛАДІ ПОТРІБНА ПІДТРИМКА КОНСТРУКТИВНОЇ ЧАСТИНИ ОПОЗИЦІЇ
Участь у робочій групі Ключковського і Князевича ставить за мету збалансувати вироблення політичних законів. У тому числі й відносно формування виборчої системи, створення нового інституційного дизайну влади і підготовки до написання нової редакції Конституції України. Але думаю, комісія маєі бути розширена і за рахунок людей, які користуються повагою в експертному товаристві. Зокрема, було б доцільно залучити до групи з підготовки Конституції Марину Ставнійчук, Козюбру, інших відомих конституціоналістів.
До питань економічного реформування було б доцільно залучити представників класичної економічної науки, які займаються теоретичними розробками у сфері вибору моделі розвитку економіки.
Вплив представників опозиції на формування політики має бути інституалізовано. Президент повинен зустрічатися з опозицією і вести діалог. При цьому опозиція повинна відмовитися від шантажу й ультиматумів. Тоді можна буде збудувати майданчик, де відпрацьовуватиметься ефективна стратегія державного будівництва.
Віталій Бала, директор агентства моделювання ситуацій:
УЧАСТЬ ОПОЗИЦІЇ НЕ ДАСТЬ МОЖЛИВОСТІ ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ НА КОРИСТЬ ПЕВНИХ ФПГ
Прихід Королевської в Комітет з економічних реформ – це прямий результат підприємницького Майдану. Влада вимушена визнати необхідність безпосереднього діалогу з суспільством, підприємцями в рамках формального законодавчого процесу. І закономірно, що головним таким комунікатором між суспільством і урядом є глава відповідного парламентського комітету ВР. Завдання Королевської в комітеті – оприлюднити кожну ініціативу, кожне важливе рішення і неоднозначний проект, щоб експертне середовище мали час і можливість розробити доповнення і альтернативні варіанти.
У Комітеті економічних реформ при президентові України представники опозиції отримають додаткові важелі впливу на політику реформування економіки України. Тому участь опозиціонерів при формуванні стратегії реформ вважаю для суспільства нормальною і доцільною.
Олена Мігачова