Яценюку це не потрібно, бо він буде лише локомотивом... Знаючи амбіції політиків, вірогідність об`єднання дуже мала... Можливо, нарешті хоч якесь об`єднання таки вдасться...
Українська народна партія розпочала переговори про об`єднання із «Нашою Україною», «За Україну!», Народним рухом України та іншими правими партіями. Про об`єднання в одну політичну силу заявили й лідери партій "Фронт змін", "Громадянська позиція", Європейська партія України й "Собор".
Що стоїть за такими деклараціями - самозбереження на великій політичній сцені чи спроби консолідуватися у протистоянні хибним крокам влади? Чи здатні лідери цих партій поступитися власними амбіціями і на яких засадах можливе реальне об`єднання націонал-демократів?
Інтернет-видання "Політична думка" опитала експертів.
Олексій Гарань, професор політології
Я особисто не дуже вірю, що об`єднання націонал-демократів відбудеться, хоча якійсь спроби об`єднання будуть. Але знаючи амбіції, скажімо, Костенка та інших політиків вірогідність реального об`єднання дуже мала. Потрібна чистка команд, потрібні принципи, чітка позиція. А то всі говорять про корупцію, зловживання владою, але водночас деякі політики заграють з режимом і самі мають у своїх лавах корупціонерів. Від цього втрачається довіра і віра в політиків. Кожен з низ думає про те, що він особисто виграє. Одні собі думають, що завдяки формальному об`єднанню їм вдасться відкусити частину електорату в Тимошенко і пройти знову до парламенту. Дехто не хоче ходити на мітинги,коли там бере участь інша політична сила. Ми все це бачили і чули заяви ображених опозиціонерів, які воюють між собою. Якщо взяти, наприклад, Ющенка, який періодично робить якісь заяви, однак абсолютно непопулярний серед громадян і серед самих опозиціонерів. Аби повірити в реалістичність цієї чергової ідеї, потрібно продемонструвати радикально інший спосіб поведінки самим ініціаторам об`єднання.
Павло Булгак, політичний аналітик
Перша: це об`єднання вигідне передовсім Гриценку, Катеринчуку та Матвієнку політичні сили яких, будемо відверті, відсутні на електоральній мапі України. Для них Яценюк, який має реальний рейтинг – є лише локомотивом, що протягне всіх їх до наступної Верховної Ради, куди ці три політичні сили самостійно не пройдуть. Сподіваюся радники Яценюка це розуміють – жодних електоральних плюсів таке об`єднання не дасть.
Друга проблема – це висока ймовірність перетворення партії «Яценюка» на відвертий рупор боротьби з Юлією Тимошенко. Адже не секрет, що той же Матвієнко постійно виступає з жорсткою критикою БЮТ та особисто Тимошенко. І кращого доказу тези про те, що «Фронт змін» це лояльна опозиція, яка виконує роль спойлера БЮТ не знайдеш, особливо коли Матвієнко продовжить вести цю лінію вже від імені Арсенія Яценюка.
І нарешті постає запитання, чи володіє сам Арсеній Ясенюк об`єднавчим потенціалом. Адже якщо ми подивимося більш уважно до «Фронту змін» – то ми не побачимо там такого поняття як «команда Яценюка».
Всюди центром уваги є лише особисто лідер партії. І поступово починає складатися враження, що «Фронт змін» виростає в політичну силу вождистського типу. Об`єднанню можуть зашкодити в першу чергу гіперактивні лідерські амбіції самого Яценюка. До прикладу він досі не визначився, чи йти йому на мітинг опозиції 22 січня, в той час як решта політиків з опозиційного табору там будуть і вони спромоглися понизити власну планку амбіцій для того, щоб скоординуватися для проведення акції.
Сергій Грабовський, політичний аналітик
Ігор Лосєв, доцент Києво-Могилянської академії
Ігор Жданов, політичний аналітик
Цього вимагає суспільство і це в інтересах опозиціонерів також, якщо говорити про їхнє політичне майбутнє.
Андрій Курков, письменник
На політичному ярмарку України кожен лідер - володар бренду чи брендику і вважає, що при об`єднанні опозиційних сил ціна його власного брендику впаде і потім він її вже не поновить, і не зможе торгуватись в наступних політичних торгах.
Алла Лазарева, журналіст-міжнародник
За результатами останніх президентських виборів Янукович набрав на 800 000 голосів менше, ніж у третьому турі 2004 року. Отже за часів помаранчевої влади його група підтримки не збільшилася. Мабуть що й нині, через події довкола Майдану підприємців, де брали участь багато східних українців, блакитний табір не збільшується. Владні позиції Партії регіонів забезпечує виключно розпорошеність опонентів.