Віхи тижня. Політичні судилища, два рукостискання і страждання Литвина

Прокуратура, виявляється, може реагувати швидко. Янукович у Варшаві присягався у вірності демократичним цінностям і неупередженому суду. Вийшло непереконливо...

Політизовнана Феміда-1 (Тимошенко)

Стосунки між Юлією Тимошенко і прокурорськими слідчими, які «неупереджено» ведуть її кримінальну справу, виявилися вельми натягнутими. У Генеральній прокуратурі різко сприйняли ігнорування лідером «Батькивщини» своїх повісток укупі з участю в телевізійному шоу. Реакція виявилася швидкою (так би реагували на реальну злочинність!) і асиметричною: Печерський суд прогнозовано оперативно видав ухвалу про затримання Тимошенко прямо за місцем слідчих дій.

У штабі «сердечників» такому розвитку подій не здивувалися. З боку здавалося, що депутати-бютівці і їх нечисленні соратники з НУ-НС проходять кастинг у виборчий список «Батьківщини» наступного року. Хтось демонстрував готовність блокувати автозак із Тимошенко на борту, хтось біля стін слідчого управління ГПУ співав під гітару хороші і правильні пісні, хтось зумів підняти інформаційну хвилю на Заході.

Остання дія, на загальну думку, вийшла найбільш ефективною. Кажуть, Януковичу подзвонили і попередили, що арешт Тимошенко може мати негативні наслідки для всієї української політики.

Хоча пару днів по тому у Варшаві Віктор Федорович пообіцяв не виправдовуватися, назвавши прерогативою суду право вирішувати, хто з чиновників і в чому винен, Тимошенко на свободу вийшла.

Судячи з її вигляду, навіть для визнаного генія політичного піару перебування в Генпрокуратурі було не найрадіснішими годинами в житті. Юлія Володимирівна пообіцяла боротися. і пішла в тінь, щоб продумувати нову стратегію дій. Свою готовність всіляко допомагати їй висловили не тільки представники Європейської народної партії, але і Борис Березовський, який бачить у лідері «Батькивщини» наступного українського президента. З українських опозиціонерів руку допомоги Тимошенко протягнув по-фронтовому рішуче Арсеній Яценюк, а Віктор Ющенко у властивій йому манері сумістив обіцянку захищати Тимошенко у разі несправедливого арешту з публічним підрахунком збитків від російсько-українських газових угод.

Політизована Феміда-2 (Луценко)

Юрію Луценку так і не вдалося знайти суд, здатний вислухати його аргументи про невинність. Для скликання суду присяжних у країні немає нормативної бази, і уявити, що подібний закон оперативно приймаєть парламентська більшість під управлінням Чечетова і підписує Янукович, не можуть навіть любителі вишуканої політичної фантастики.

Тому Луценко довелося пройти через круги пекла відомого своєю заангажованістю Печерського суду. Екс-міністр був вимушений припинити голодування, що стало реальною загрозою для його здоров`я. Дивно, але багато українців ставляться до поведінки колишнього міністра внутрішніх справ з неприхованою злорадністю. Мовляв, не треба було панькатися свого часу з колесніковими та іншими донецькими, коли помаранчеві були при владі. Він навіть встиг спрогнозувати для себе вирок у 8 років позбавлення волі.

Янукович: два рукостискання – два різні відчуття

Цікаво, що сплеск інтересу політизованої Феміди до Юрія Луценко і Юлії Тимошенко відбувся прямо перед самітом лідерів Центральної Європи, куди був запрошений і Віктор Янукович і де йому навіть вдалося потриматися за руку Барака Обами.

Віктор Янукович у Варшаві присягався у вірності демократичним цінностям і неупередженому суду. Вийшло непереконливо.

Кажуть, що всередині України дехто сильно постарався, щоб зіпсувати йому і без того небездоганну репутацію.

…Не всі рукостискання однаково приємні. Поки що зустріч із людиною Путіна – головою правління Газпрому Олексієм Міллером – не принесла полегшення в енергетичних проблемах з Росією.

Пан Янукович в інтерв`ю агентству Bloomberg виключив злиття «Нафтогазу України» з Газпромом. Можливо, саме тому на лист Миколи Азарова Володимиру Путіну з конкретними пропозиціями про здешевлення газу для України поспішив відповісти Дмитро Медведєв. Російський президент нагадав, що потрібно виконувати діючі домовленості, а змінювати їх можна тільки з комплексним підходом.

Схоже, керівництво РФ уже не грає в доброго і злого слідчого, а дерибанить контроль над стратегічними напрямами державної політики.

Страждання Литвина

Продовжує імітувати активну життєву позицію Володимир Литвин. Лідер Народної партії намагається підвести ідеологічну базу під падіння особистої популярності, зберігши прописку в майбутньому скликанні парламенту. Правда, зі спікерським кріслом Володимиру Михайловичуі безумовно доведеться попрощатися, але шанс стати депутатом за підгодованим «гнилим містечком» у нього залишається.

Правда, актуальних тем, у яких можна одночасно поєднувати лояльність влади і показну опозиційність, стає все менше. Наприклад, стан справ у вищій освіті Литвин критикує, не згадуючи про профільного міністра Дмитра Табачника. Той же примудрився звинуватити в студентських протестах проти ініціатив Міносвіти якісь західні фонди, заразом давши зрозуміти, що у відставку йти не збирається.

Євген Магда