Це диверсія проти влади в Україні… У нас є вагомий аргумент – угода 2004 р… Як тільки дамо слабинку, вони ще більше наїжджатимуть… Ядро очорнення Януковича знаходиться в БЮТ...
Російський “Перший канал” різко розкритикував заяву президента України Віктора Януковича про якнайшвидший вступ України до Зони вільної торгівлі з ЄС. "Експерти вважають, що Віктор Янукович ризикує одночасно зіпсувати відносини з Росією і не домогтися порозуміння в Євросоюзі", – ішлося в російському телесюжеті. Докори Януковичу – це не просто редакційна політика ОРТ, це, по суті, – оголошена позиція керівництва Російської Федерації. І не випадково вона лунає напередодні газових переговорів між Україною і Росією... На що спрямована інформаційна атака на Януковича на державних російських телеканалах і яку мету вона переслідує?
Тарас Чорновіл, народний депутат (позафракційний):
ЦЕ ДИВЕРСІЯ ПРОТИ ДІЮЧОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ
Харківські домовленості були страшними не тому, що ми поступилися Севастополем, а тому, що це дало можливість Росії розраховувати на подальші поступки. Ми гарантували собі найвищу ціну на газ у Європу, бо поступилися Росії.
Тих, хто Росії поступається, вона автоматично починає рахувати мало не своїми васалами. І коли ці “васали” раптом починають сперечатися, це викликає в неї психологічний шок: “Як вони можуть ще чогось вимагати і бути незадоволеними?!”
Чому Естонія, яка веде політику відверто антиросійську (пригадайте події з перепохованням радянських воїнів, обмеженням мовлення для російських телеканалів на території Естонії тощо) може спокійно вести діалог з Росією? Більше того, вона отримала одну з найбільших у Європі знижок на газ! Сьогодні в Естонії повторно державу очолив представник Республіканської партії, яка є відверто антиросійською. І в російських ЗМІ тільки епізодично після якогось жорсткого кроку з боку Естонії з’являється антиестонська істерія, яка буквально за кілька днів заглухає, і на цьому все закінчується. Тому що Естонія ніколи нічого особливого Росії не обіцяла і завжди розмовляла з Росією, проти якої вона незрівнянно слабша, з позиції сили.
Коли Азаров зараз спробував проявити твердість і зробив кілька жорсткіших заяв, це могло мати добрий ефект і змусити росіян домовлятися, можливо, йти на знижки. Але хтось натиснув на Азарова, і він дав задній хід. Це дало Росії розуміння, що можна давити далі. І як наслідок починається інформаційний пресинг, розрахований на виборців ПР, Януковича насамперед. Бо не так багато людей з Центральної та Західної України, які голосували за Тимошенко, Ющенка чи інші політичні сили, дивляться російські телеканали.
Це диверсійна робота проти діючої влади в Україні. Плюс подальша розробка внутрішньої російської концепції – демонстрація імперських поглядів, на якій більше намагається спекулювати прем’єр-міністр Росії Путін напередодні президентських виборів.
Українська влада трішки поогризається, але проковтне.
А продовження буде досить погане. Нам влаштовуватимуть постійні провокації щодо ціни на газ, вимагатимуть все більших і більших поступок. Митний союз – це повна безвихідь для України. Будуть вимоги щодо майна Нафтогазу, газотранспортної системи і т. д.
Апетити зростають під час їди. І для забезпечення цих апетитів постійно йтиме пресинг щодо ціни на газ.
Думаю, базові переговори з боку Росії вестимуться від ціни у 500 доларів за тисячу кубометрів газу.
Іван Попеску, народний депутат від Партії регіонів, голова постійної делегації в ПАРЄ:
У НАС Є ВАГОМИЙ ДОКУМЕНТ – УГОДА 2004 РОКУ
У 2004 році і Верховна Рада України, і Держдума РФ ратифікували міжурядову угоду щодо газових домовленостей, яка практично була проігнорована колишнім прем’єр-міністром Юлією Тимошенко під час підписання угоди у 2009 році. А в цій угоді, 2004 року, чітко було написано, що щорічно сторони переглядають обсяги газу, ціну на транзит та інші моменти.
Відповідно до нашого законодавства й міжнародних договорів міжурядова угода, ратифікована парламентами у 2004 році, має вищу юридичну силу відносно всіх внутрішніх законів, якщо вони суперечать угоді. Отже, для України угода 2004 року є чинною, а всі підзаконні акти, у тому числі господарські договори, мають бути підписані на підставі цієї угоди.
Пролунала інформація, що Україна на наступний рік хоче замовити в Газпрому 27 мільярдів кубів газу. Але в угоді, яку підписала Тимошенко, чітко прописані обсяги, і ми повинні обов’язково забирати не менше 33 мільярдів кубів на рік. Якщо не беремо – то маємо платити штрафи, навіть за той обсяг, який не добрали. Україна не хоче цього робити і має відповідні документи.
Це звичайна практика, коли дві країни починають домовлятися, але є розбіжності. Це тяжко, але кожна сторона шукає свої економічні зиск. Це не тільки газу стосується. Це і питання делімітації кордонів. І не лише з Росією. Це було і з Польщею, і з Угорщиною, і з Румунією, і з іншими країнами.
Коли є питання, які не влаштовують сторін, тоді починаються якісь інформаційні артпідготовки. Це просто підготовка до якогось наступного етапу переговорів. Але в даному разі в України є вагомий документ – угода 2004 року.
Герман Греф, президент «Сбербанка России», екс-міністр економічного розвитку і торгівлі Російської Федерації (2000-2007):
СЬОГОДНІШНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ ТА РОСІЇ НАЧЕ СІМЕЙНІ
Зараз справді емоційно непроста ситуація, але я б не переоцінював її глибину і силу цих конфліктів… Узагалі ми живемо у взаємозалежному світі. Чим далі, тим менші будуть конфлікти. Гадаю, буде знайдено рішення щодо питань сьогодення. Їх не так багато.
Знаєте, у війні переможців не буває. Але, на мою думку, це явне перебільшення, що між Україною і Росією війна.
У нас не склалися відносини, бо ми дуже близькі, у нас дуже високі очікування одне від одного, і не завжди ці очікування можуть бути реалізовані. Звідси й виникають такі емоційні перепади. Нічого страшного не відбувається.
Василь Кисельов, народний депутат (ПР):
ЯК ТІЛЬКИ ДАМО СЛАБИНКУ, ВОНИ ЩЕ БІЛЬШЕ НАЇЖДЖАТИМУТЬ
А те, що Янукович прийшов до влади на обіцянках російської мови і на проросійських настроях, – абсолютно нормально. І зараз внесено проект закону до ВР про регіональні мови й мови меншин – і це зніме проблеми. Тому все нормально, це еволюційний процес.
Які переслідує Росія цілі? Абсолютно зрозуміло, що насамперед вона хотіла б, аби Україна не виходила з-під впливу Росії. По-друге, вона б хотіла, аби Україна передала свою ГТС, частково чи повністю. Ось що вони хочуть. Вони розуміють, що нам потрібно дати знижку на газ, але не хочуть цього робити, тому й викручують нам руки. Тобто в них свої завдання, у нас – свої. І не треба на це зважати.
Нас ніхто не принизить, бо ми є сьогодні народ, нація, держава! І Росія це розуміє, тому й випробовує. Як тільки дамо слабинку, вони ще більше наїжджатимуть і бажатимуть досягнути бажаних цілей. Але я переконаний, що з ними треба послідовно домовлятися, показувати, що в нас є свої інтереси, й робити все, аби нас поважали.
Я б не хотів, аби це переходило у фазу війни, тому що це, у першу чергу, закінчиться погано для українців. Якщо зараз Росія вводитиме заборони на експорт наших продуктів, то Україна дуже багато втратить. Втратить і Росія, але я б не хотів, аби до цього дійшло.
Ганна Герман, радник президента України:
ЯДРО ОЧОРНЕННЯ ЯНУКОВИЧА ЗНАХОДИТЬСЯ В БЮТ
Безперечно, коли президент хоче відстояти інтереси своєї держави, знаходяться сили, які б хотіли мати слабшого президента, якогось маріонеткового. Так було в усі часи.
Ми не допустимо, аби відносини з Росією були зіпсована на догоду антидержавним силам, які перебувають, повторюю, всередині Української держави, і центр цієї деструкції – в БЮТ.
Я не знаю, що там на російському телебаченні… І взагалі вважаю некоректним з мого боку коментувати закордонне телебачення. Можу судити про українське, там достатньо велика присутність свободи, і українська влада не керує сюжетами на українському телебаченні.
Той, хто дає визначення російсько-українським відносинам як відносинам війни, видає бажане за дійсне. Такі заяви є провокаціями. Кожна країна відстоює свої інтереси всіма методами, які вона вважає прийнятними.
Михайло Погребинський, політолог:
РОСІЮ ДРАТУЄ РИТОРИКА ЯНУКОВИЧА ПРО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР
Мені здається, це виглядає як попередження. Це результат певного роздратування неможливістю знайти нормальний режим відносин.
На мою думку, тут справа не в сьогоднішніх питаннях: суді над Тимошенко чи невдоволенні ціною на газ, а в риториці, яка виглядає образливою для Росії і такою, що демонструє відмову від своїх зобов’язань. Ідеться про риторику європейського вибору, а з Росією ми будемо «економічно дружити», як сказано у виступі президента.
Анна Ященко, Ксеня Лесів