Луценко: Я не прошу мене випускати, я прошу мене лікувати

Сьогодні після тритижневої перерви відбулося чергове засідання у справі екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

– Я не отримав ніякого лікування, – розповідає Юрій Віталійович на початку засідання. – Зате призначили нову комісію, яка намагається змінити діагноз. Я так підозрюю, вони в результаті напишуть, що я достатньо здоровий для утримання в тюрмі. Я єдине, переживаю за Трускавець, Баден-Баден і Карлові Вари. Бо купа мільйонерів кинеться в Лук’янівський СІЗО записуватися – за три тижні вилікувати таку хворобу можна, напевно, тільки в наших тюрмах.

Незважаючи на недуги, Луценко не втрачає почуття гумору.

Засідання починається з клопотання захисту про звільнення Юрія Віталійовича з-під варти.

Адвокат Олексій Баганець розповідає, що Луценко перебуває 8 місяців в СІЗО без будь-яких підстав, що стан його здоров’я постійно погіршувався і зараз у критичному стані, що провідні спеціалісти в галузі медицини дійшли висновку, що без повноцінного лікування можливе прогресування цирозу печінки з розвитком ускладнень, крововиливів і трансформацією в рак. Підсумок Баганця – подальше утримання Луценка в СІЗО становить загрозу його життю.

У відповідь прокурор Антон Зінченко заявляє, що «твердження захисту є голослівними» і лікарями не зроблено категоричних висновків щодо стану здоров’я екс-міністра. Він також наголошує, що медичне обстеження Луценка не закінчено, а до прокуратури жодних документів про стан здоров’я та клопотань про зміну запобіжного заходу не надходило.

– Адвокат Баганець вкотре намагається ввести в оману суд і безпідставно в незаконний спосіб домогтися зміни раніше обраного запобіжного заходу, – лунає з вуст обвинувачення. – Підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу сторона захисту не надала.

– Я розумію, що особисто Янукович поставив завдання перед Ренатом Кузьміним (заступником генпрокурора. – Авт.) посадити Луценка в тюрму. Це завдання було виконано, хоча справа була шита білими нитками, – каже Луценко. – Що відбулося насправді? Після мого голодування у травні мене було госпіталізовано до Київської лікарні швидкої допомоги. Не мої лікарі, не мої захисники, а два професори Швець та Ткач, призначені МОЗ, оглянули мене й поставили діагноз. Ось їхні печатки. Це офіційні документи, панове прокурори. Не опускайте очі, брехуни! Зінченко!..

– Ваша честь, я прошу зробити зауваження підсудному, – підскакує Зінченко.

– Печатку подивися! – каже йому Луценко, демонструючи медичні висновки. – Лікарська печатка! За КПК два лікарі-професори несуть відповідальність за той діагноз, який вони встановлюють… Варикозне розширення судин шлунку. Це означає, що в будь-який момент, слухаючи брехню Зінченка та інших прокурорів, у мене просто підніметься тиск, судина лопне к чорту, кров виллється в порожнину, і ви мене звідси винесете вперед ногами… Я категоричний противник того, щоб мій стан здоров’я обговорювали на всіх екранах країни. Я не Брежнєв і не Сталін, щоб мої діагнози публікували у вигляді бюлетенів. Але я і противник того, щоби всупереч професійному діагнозу лікарів, прокуратура і пенітенціарна служба заявляли, що Луценко в нормальному стані… Ми не клопотали про чергове обстеження. Тим не менш мене з камери проводять до медчастини СІЗО, там мене зустрічають два здорових мужики в синіх халатах з портативним УЗД, меншим, ніж лептоп, і кажуть: ми зараз будемо дивитися вам нутрощі. А я запитую: у зв’язку з чим? У зв’язку з рішенням суду. Виявляється, Сергію Володимировичу, ви мене вирішили ще раз досліджувати! Хто до вас звернувся з таким клопотанням? Точно не захист. Я кажу: дайте юридичні документи. Тоді мужички вийшли. Прийшли професори й кажуть: давайте опустимо юридичні моменти, давайте вас оглянемо. Як це в тюрмі можна опустити юридичні моменти? Звісно, я відмовився від такої комісії… Я єдине боюся: мені намалюють здоров’я, а я тим часом буду гнити в камері, чекаючи, поки печінка просто вмре… Минулого разу ви прийняли рішення мене три тижні лікувати, лікування після цього не наступило. Це приводить до висновку, що і не наступить. Які б діагнози мені не ставили, мене будуть переобстежувати доти, доки там не буде написано здоров акі агнець… Шукається така лабораторія, яка напише – кров немовляти, годного до утримання в камері… Позбавте мене морального ґвалтування прокуратури, яка на чорне каже біле, а на катування – нормальні умови.

– Зінченку, подивіться на ці документи, – звертається вона до прокурора, показуючи медичні висновки. – Вони самі в СІЗО дали мені ці документи й сказали: Іро, роби щось, твій чоловік умирає!

Судді радяться більше години, та врешті решт Вовк вирішує не звільняти екс-міністра внутрішніх справ. Мовляв, адміністрація Лук’янівського СІЗО повинна надавати ЮВ лікування.

Після відмови Баганець зачитує нове клопотання, у якому йдеться про порушення МОЗ та пенітенціарною службою права Луценка на отримання медичної допомоги. Адвокат просить суд надати Юрію Віталійовичу дозвіл на лікування в стаціонарі.

Прокурор Зінченко переконує суддю, що це клопотання не може бути задоволене, оскільки МОЗ зараз проводить обстеження стану здоров’я Луценка, але висновків ще немає.

Луценко не витримує і обурено вигукує:

– Документ з печаткою, з діагнозом! Скільки можна казати, що нічого не надано. Ваша честь, скільки можна терпіти це знущання?

– Я прошу суд зробити підсудному зауваження, – встає Зінченко.

– Проси в мами дати тобі розуму, – продовжує перепалку ЮВ.

– У подальшому в разі такої поведінки я буду вимушений ставити питання про видалення підсудного з зали суду, – погрожує прокурор.

– Про розстріл краще, – іронізує Луценко.

– Адвокат Баганець не обґрунтував свої твердження про те… – продовжує зачитувати з папірця прокурор.

– Хлопці, вам не стидно брехати? – вже не витримує Ірина Луценко. – Прикладені діагнози, аргументи. Ваша честь, ну як їм не стидно?! Сидить преса, сидить шановний суд, встає прокурор і бреше в очі!

– Ірино Степанівно, ще буде стадія ваших пояснень. Не перебивайте, будь ласка, – поблажливо звертається до неї суддя Вовк.

– Я не довіряю цим прокурорам! Я вас неодноразово просив відвести цих брехунів, – додає ЮВ.

Знову починається словесна перепалка.

Вовку навіть доводиться взяти молотка, щоб установити в залі тишу.

– Сергію Володимировичу, скажіть йому, що він бреше! Ви ж знаєте, що він бреше! Я не можу витримати, – зі сльозами вигукує Ірина Луценко. – Вибачаюся за свої емоції. Але це просто суцільна брехня.

Вона вибігає з залу суду, звертаючись до прокурорів: “Ви скоти і падлюки. Бог є на світі, і він вас накаже”.

Слідом за нею зал засідання полишає син.

– Замість того, щоб лікувати, його по-новому обстежують! – обурюється він. – Хто ліквідував той діагноз, який йому поставили? Змусьте його лікувати, а не оглядати!

– Я абсолютно переконаний, що вийду з тюрми не через стан здоров’я, а через невинуватість, – упевнено заявляє Луценко. – У мене на це є всі підстави. Де-юре я звідси вийду. Питання в тому, щоб у мене на це була фізична можливість.. Я не прошу мене випускати. Я прошу мене лікувати… Мене не лікують, мене мацають, питають, як ви себе почуваєте і призначають чергову комісію. Мене тіпає від того біжучого рядка по телевізору про стан мого здоров’я… Я не хочу, щоб ці морди віщали про моє здоров’я. Хто такі ці мордовороти, щоб оцінювати стан мого здоров’я?

Суд знову видаляється до нарадчої кімнати для розгляду клопотання.

У цей час Юрій Луценко спілкується з В’ячеславом Кириленком, який прийшов його підтримати. Сьогодні в залі суду на диво мало нардепів. Окрім Кириленка, тільки незмінний соратник Луценка Юрій Гримчак.

Після перерви Вовк оголошує заплутане рішення про те, що суд просить звернути увагу Державного департаменту з питань виконання покарань на недотримання права Луценка на медичне обслуговування і на необхідність створити умови для лікування екс-міністра. В СІЗО…

І Вовк оголошує перерву до 21 вересня, бо в нього за графіком – інше судове засідання.

Ігор Фомін дає новий термін тому, що відбувається в залі – “юридичний садизм”.

– Захист надалі доводитиме невинуватість Луценка і намагатиметься звільнити його з-під варти, – заявляє він пресі. – Я вірю, що найближчим часом все-таки буде рішення Європейського суду з прав людини, яке, я переконаний, буде на нашу користь.

– Адвокати Луценка вкотре заявили необґрунтоване клопотання про зміну запобіжного заходу, при цьому вони не взяли на себе зобов’язання надати суду необхідні обґрунтування та аргументацію, яка б дозволила суду задовольнити їх клопотання, – промовляє на телекамери прокурор Віктор Клименко по закінченні засідання.

– Чому прокуратура не вважає діагнози з печатками документами? – цікавляться журналісти.

– Діагнози з печатками – це діагнози з печатками, – дивно пояснює прокурор. – Надання необхідної медичної допомоги є обов’язком адміністрації СІЗО. Визначення порядку і способу такої допомоги лежить на лікарях. На сьогодні ні адміністрація СІЗО, ні лікарі не визначилися, яке саме лікування і в якому порядку підсудний Луценко має отримувати. Ні суд, ні сторона обвинувачення до цього процесу не мають жодного відношення.

Останньою з залу засідання виходить засмучена, але по-бойовому налаштована дружина Луценка.

– Суд сказав, що це СІЗО має прийняти рішення про його лікування, – каже Ірина Степанівна. – Ми запитували в керівництва СІЗО: хіба у вас є можливість його лікувати? Там же, крім зеленки і но-шпи, нічого немає. Можливості нема. Але вони чекають рішення суду. Іде зараз пінг-понг. Суд каже, що має вирішувати СІЗО, СІЗО каже, ми чекаємо команди від суду. Лікувати його не збираються. Сьогоднішнє рішення судді Вовка про зауваження СІЗО, щоб вони лікували, говорить про одне – команда поступила зверху – не лікувати… Мій чоловік стійкий боєць, але він хворий боєць, і бійця треба лікувати. Думаю, моїм наступним кроком буде звернення до президента як до гаранта Конституції, який своєю бездіяльністю і неконтролюванням попередніх наших звернень (ми зверталися два рази) довів цю ситуацію до абсурду. Думаю, ми підготуємо ще одне звернення, яке буде основою для зави в суд проти президента України за поступове і цілеспрямоване вбивство мого чоловіка. Я так цю ситуацію не залишу. Наступний – президент.

Далі буде…

Анна Ященко