Соціалісти – єдині, хто не назвав в свій програмі жодної конкретної цифри. Хто більше дасть за народження дитини?.. «Регіонали» – за «поглиблення» політреформи... Бютівці уникають тем мови і НАТО...
Соціалісти – єдині, хто не назвав в свій програмі жодної конкретної цифри. Хто більше дасть за народження дитини?.. «Регіонали» – за «поглиблення» політреформи... Бютівці замовчують про мову і НАТО.
Достроковий статус парламентської гонки нічого принципово нового в традицію «Вибери мене!» не вніс. Хіба що у Мороза цього разу пригадали про те, що стислість – сестра таланту, і обмежилися нетиповим для СПУ об`сягом тексту – менше сторіночки.Що стосується змісту, то виборцеві у котрий раз пропонується повірити у те, що відданий за ту або іншу політсилу голос (незалежно від того, за яку саме) практично гарантує йому подальше існування в умовах «раю земного».
Щоб не перенавантажувати читача такими, що не мають шансів на практичне втілення, деталями, обмежимося аналізом передвиборних програм лише тих партій, які представлені в нинішньому парламенті.
Соціальні гарантії
Зате всі інші вступили в таке соцзмагання під девізом «назви цифру, на яку у опонентів фантазії не вистачить». Чого коштують одні тільки передбачувані суми виплат за народження дитини!
Найбільш мізерною уявою в цьому питанні відзначилася КПУ. За Симоненком соціальна справедливість у сфері дітонародження полягає в збільшенні виплат за другу і кожну наступну дитину до 18,4 тисяч гривень. Правда, тут у комуністів зустрічається «замануха», до якої більше ніхто не додумався. Одному з батьків, що виховали трьох і більше дітей обіцяють зниження пенсійного віку на 5 років. За шкідливість, чи що?.. Правда, за кадром залишилося питання, якому саме з батьків світить подібне сумнівне щастя? Або це вони самі між собою повинні вирішувати?
Далі підемо в міру збільшення пропозицій.
Втім, в НУ–НС вважають за можливе на ті ж потреби виділяти ще більше. 235 гривень в місяць на дитину у віці до 6 років, 298 – від 6 до 18.
Перше робоче місце зважилися гарантувати тільки ПР і КПУ. Назвати розмір мінімальної зарплати в 2008 році вирішили НУ–НС і КПУ. 600 і 792 гривні відповідно. А ось про своєчасну виплату зарплат і пенсій пригадали тільки комуністи.
Зате в СПУ винайшли прекрасне формулювання: «зростання добробуту кожної сім`ї за рахунок створення умов (правових, організаційних, технологічних, кредитно-фінансових) для реалізації потенціалу кожної сім`ї». Очевидно, в перекладі з чиновницько-бюрократичної мови це повинно звучати так: «що відтхапав – те твоє». А ще у Мороза незрозуміло з чого обіцяють людям переділ 50% ВВП через бюджет, називаючи це соціальною політикою.
Одне з найактуальніших на сьогодні – квартирне питання – на жаль, розумного рішення в передвиборних програмах не знайшло. Іпотечне кредитування, обіцяне БЮТ і КПУ, вже сьогодні демонструє, що це варіант для молодих сімей фактично рівнозначний пораді «викручуйтеся, як хочете». А соціальне житло, гарантії отримання якого є в програмах НУ–НС і ПР, перш ніж роздавати, слід було б спершу побудувати.
Реформа влади
«Регіонали» просто виступили за «поглиблення» політреформи без подальших пояснень. Соціалісти її пообіцяли – не то у такому вигляді, як реформа існує зараз, не то в якомусь іншому – зрозуміти неможливо. Зате комуністи тут розвернулися на всю ширину душі. Пообіцяли ліквідовувати недоторканність не тільки депутатів, але і суддів, і Президента. Та і самого Президента також ліквідовувати за компанію. А вже обітниця КПУ щодо введення імперативного мандата(!) так і зовсім тягне на полум`яний лівий привіт Петра Симоненка Юлії Тимошенко.
На судовій реформі зупинилися всі без виключення нинішні парламентські партії. І всі, окрім соціалістів, пообіцяли зробити посади судді виборними. Комуністи додали, що – на певний термін, і з можливістю відгуку. А в програмі НУ–НС навіть вказали правильну назву ініціативи: інститут мирових суддів. Правда, ні в одній програмі чомусь не уточняться, що мирова юстиція – всього лише одна з форм судової системи. Вона не виключає кримінальних, адміністративних і так далі судів, а всього лише доповнює їх. Скажімо, у Великобританії інститут мирових суддів виник ще в XIV столітті, і за весь час свого існування в різних країнах призначався виключно для вирішення дрібних суперечок або правопорушень. Переважно адміністративного порядку.
Мова, НАТО та інше
Партія регіонів в черговий раз обіцяє дати російській мові статус другого державної, «натякаючи», що для цього хотіла б мати в своєму розпорядженні «стійку більшість у Верховній Раді». Крім цього «регіонали» обіцяють позаблоковий статус України. Останнє, плюс нормалізацію відносин з ЄС і РФ, обіцяють і соціалісти. Комуністи в загальну купу додали входження в Єдиний економічний простір і хороші відносини зі всіма країнами СНД, в першу чергу – з Росією, Білоруссю і Казахстаном.
У НУ–НС, цілком прогнозовано, обіцяють вступ до СОТ, зони вільної торгівлі з ЄС і безвізового режиму.
Автори програми БЮТ, як не дивно, на «вічні теми» взагалі уваги не звернули. Єдине, що можна з натяжкою вважати таким, що має відношення до зовнішньополітичної частини програми, – це обіцянка підвищити транзитний потенціал України, побудувавши нові нафто- і газотранспортні магістралі.
Зрозуміло, тут перераховані далеко не все, а лише найцікавіші (або найбільш очікувані) із запропонованих парламентськими партіями передвиборних «заманух». Докладніший аналіз партійних програм, так само як і остаточне рішення, залишаємо читачеві.
Олена Перегуда