Дивно виглядав Каськів. Він презентував інвестиційний проект для бізнесу. Коли йому вказали на проблеми з верховенством права, він відповів: «Президент все сказав. Мені додати нічого. І взагалі це політичне питання»...
Навіть за відсутності публічних відчутних результатів гідна участь у Давосі - вже сам по собі іміджевий захід.
З 2005 року частиною Форуму став Український ланч, який проводить Віктор Пінчук, куди з`їжджаються українські лідери, а модераторами виступають безперечні авторитети світової та європейської політики. Треба віддати належне організаторам, кількість гостей і рівень їх представництва зростає. У кожного з українських топ-політиків є своя історія відносин з Давосом.
2007 рік. Прем`єр-міністр Янукович вперше прибуває на форум у Давос. У нього шикарна програма двосторонніх зустрічей. Це його зоряний час.
Він зустрічається з Тоні Блером (той обіцяє підтримку в питанні вступу до СОТ), з прем`єр-міністром Пакистану (домовилися про створення міжурядової комісії з енергетичної співпраці), має зустріч з прем`єром Швеції, директором СОТ, президентом ЄБРР.
Тоді ж Янукович виступив за «діалог з найважливіших проблем, конкуренцію ідей, відкритість і прозорість при ухваленні державних рішень». Переконував усіх, що «вітає справедливу критику з боку засобів масової інформації, здорову конкуренцію між владою і опозицією, існування розумної і дієвої системи стримувань та противаг, яка унеможливлює узурпацію і зловживання владою».
2008 рік. Український десант у Давос очолює президент Ющенко. І теж зовні - успішно. Серед безлічі двосторонніх зустрічей українського президента - зустріч з Кондолізою Райс. А та пізніше у своїх спогадах написала, що Ющенко просив держсекретаря про ПДЧ для України (план дій щодо членства в НАТО), а коли вона відмовила, то він сплакнув. Через три роки, коли Райс написала про це в мемуарах, журналісти хихикнули президентським сльозам. Хоча зараз його сльози, так само, як і фраза, що ненадання ПДЧ стане катастрофою, звучать майже як пророцтво. Навряд чи стандарти демократії і прозорості зневажалися б нинішньою владою з такою силою, якби у нас було ПДЧ.
2009 рік. Це був період укладання газових контрактів. На Форумі в Давосі були присутні тільки Григорій Немиря, Арсеній Яценюк і Раїса Богатирьова. На Українському ланчі говорили про шляхи виходу з кризи, про досягнення згоди між різними інститутами та гілками влади в Україні.
2010 рік. Тоді, під час виборів, Янукович і Тимошенко не відвідували Давос, але звідти проводилося пряме включення з обома кандидатами в президенти.
Коли Януковича запитали, кому він першим подзвонить, якщо виграє вибори, він з усією безпосередністю сказав: «Я хотів, щоб мені першому зателефонували... Я чекав цього п`ять років. Дуже хочу».
2011 рік. Янукович знову в Давосі. На ланчі в Пінчука він підтверджує європерспективу країни і свою прихильність реформам.
Тимошенко ще на волі. Усе проходить душевно. У компанії з польським колегою Броніславом Коморовським Віктор Янукович говорить про Євро-2012. Він запрошує гостей до Києва, коли почнуть цвісти каштани. І в українських містах почнуть роздягатися жінки. Побачити цю красу - це чудово, переконує президент.
2012 рік. Усі вищеперераховані українські Давоси проходять по-різному, але це був період, коли Україна здавалася хоч і молодшим, хоч і небезпроблемним, але перспективним претендентом в клубі європейських держав.
Цього року в Давос їхав президент країни, лідери опозиції якої знаходяться у в`язниці. Яким був Український ланч? Як проходили зустрічі і що говорили про Україну? Про це ми запитали учасника Форуму в Давосі, народного депутата Миколу Катеринчука.
Миколо Дмитровичу, як приймали Україну в Давосі?
Якщо говорити про Українську ланч-конференцію, то Пінчуку окрема подяка - за те, що він такий майданчик підтримує. Там зустрічаються і влада, і опозиція, і європейські друзі України. Головною темою цього ланчу, звичайно ж, була Тимошенко. Про ЗВТ та інвестиції ніхто не збирався говорити. Усі взяли на озброєння тему Тимошенко. А президент, який виступав на ланчі, знову став говорити, що він чомусь не може нічого зробити в парламенті. І ось не може провести декриміналізацію, оскільки у фракції Партії регіонів є окрема думка, а суди у нас незалежні.
Це можна розповідати лише інопланетянам, оскільки в Європі усі прекрасно інформовані, що робиться в Україні. І коли почалося чергове вішання локшини, ми з Наталею Королевською як члени опозиції вирішили не слухати і вийшли. Ми не заважали виступу Януковича, просто вийшли і повернулися, коли він закінчив. Запитань йому не хотілося ставити. Його відповіді на запитання, які ставив Кваснєвський, ми багато разів чули в інтерв`ю першої особи, і це не витримує критики.
Дивно виглядав Владислав Каськів. Він презентував глобальний і цікавий інвестиційний проект для бізнесу. Коли йому заперечили про труднощі, що виникають - адже ми не можемо підписати угоду про ЗВТ, оскільки у нас проблеми з верховенством права та судовою системою, - він відповів: «Президент все сказав. Мені додати нічого. І взагалі це політичне питання».
Але ж інвестиції - це теж політичне питання. Усі ці хороші проекти інвестицій лунали на ланчі, але чи з`являться після цього інвестори, я не знаю.
Увесь цивілізований світ говорить про те, що є політичні в`язні. А президент мотивує, що є одна неконтрольована фракція, яка не хоче проводити декриміналізацію. Після нього виступив Яценюк і в своїй промові чітко сформулював вимоги опозиції.
А в кулуарах більшість представників Європарламенту та наших польських колег говорили, що є прецедент, коли білоруського опозиціонера перемістили з в`язниці Білорусі до Європи, і він там лікувався. Тобто виходи для тієї ситуації, в яку Банкова загнала Україну, європейці активно обговорюють і варіанти пропонують. Подібні виходи пропонують і для нас. Може, нехай буде так, щоб діалог не переривався, щоб усі зберегли обличчя, щоб тривала євроінтеграція. Тобто європейці до кінця вірять у здоровий глузд.
Обговорювалася резолюція ПАРЄ. За день до ланчу з`явилася резолюція ПАРЄ. І всі ці жорсткі оцінки були визнані справедливими. Як не прикро визнавати, але всі жорсткі оцінки щодо Конституційної асамблеї і Тимошенко були справедливі.
Україна була присутня в дебатах тільки в сумному контексті?
Так. Але при цьому добре, що вона присутня. Добре, що Янукович приїхав. До кінця не було зрозуміло, чи поїде він туди. Але закриватися в ситуації, в якій опинилася Україна, не треба. Потрібно шукати вихід разом з європейцями. У нас важкі переговори з Газпромом. До речі, в кулуарах я говорив з міністром енергетики Юрієм Бойком і сказав йому, що наші юристи з «Європейської партії» готові безкоштовно супроводжувати процес в Стокгольмі щодо розірвання договору з Газпромом на поставку газу, і мені здається, що його це зацікавило.
А вам не здається, що він просто зімітував зацікавленість? Йому вже два роки всі пристойні експерти радять йти до Стокгольма, а він все мнеться?
До закінчення президентських виборів в РФ будь-який договір з росіянами буде дискримінаційним.
Яценюк після своєї панелі пішов на зустріч з філантропом Соросом. Відомо, що улюбленицею Сороса в Україні була Тимошенко. Арсеній Петрович не хоче її технічно витіснити і зайняти вакантне місце?
В опозиції вакантних місць не буває. У нас 137 депутатів, які не продалися, не злякалися. А альтернативи Тимошенко немає і не буде. І не важливо, де вона знаходиться. Вона досить стійко опонує владі, навіть перебуваючи у в`язниці.
Маша Міщенко