«Те, що зараз відбувається в Росії, – і є революція, яка почалася 5 грудня 2011 року. І вона проходить досить успішно. Влада ця, в масовій думці, не має права на існування..»
«Те, що зараз відбувається в Росії, – і є революція, яка почалася 5 грудня 2011 року. І вона проходить досить успішно. Влада ця, в масовій думці, не має права на існування.»
До дня «Х» залишився рівно місяць: 4 березня в Росії відбудуться президентські вибори. Кандидатові №1 Володимиру Путіну опонуватимуть ті самі «думські пенсіонери»: комуніст Геннадій Зюганов, «син юриста», ексцентричний глава ЛДРП Володимир Жириновський і лідер формально опозиційної партії «Справедлива Росія» Сергій Міронов. Новою особою у передвиборних перегонах став тільки один – російський мільярдер Михайло Прохоров, що прославився гулянками в Куршавелі і недавньою пропозицією збільшити трудовий тиждень.
Сьогодні очевидно, і це підтверджують соціологічні опитування, що Володимир Путін таки стане президентом РФ.
Проте після виборів у Держдуму 4 грудня Росія і росіяни стали іншими. Вони показали, що їм небайдужа доля країни і те, хто ними керуватиме. Підтвердженням цьому стали опозиційні мітинги, що вже увійшли в історію, на Чистих Прудах, Болотній площі і проспекті Сахарова в Москві, які відбулися в грудні після оголошення результатів парламентських виборів. Хвиля протесту охопила багато міст і сіл Росії, коли десятки тисяч росіян вийшли на вулиці, протестуючи проти фальсифікації результатів виборів.
Російська влада довго вдавала, що не помічає масових мітингів невдоволених, але тепер на зниження протестної хвилі кинуто важку артилерію: державний апарат, PR-технології і нові обіцянки. До агітації за владу підключили навіть церкву. Російський патріарх Кирил, розписуючись за всіх християн країни, заявив, що істинно віруючі люди «не виходять на демонстрації», а моляться «у тиші монастирів, в келіях, вдома». Тим самим він закликав численну паству не ставати учасниками протестного руху проти Путіна.
Максим Шевченко |
За неофіційними даними, для «роботи» з ліберальним, невдоволеним електоратом влада делегувала екс-міністра фінансів, друга Путіна Олексія Кудріна. Він уже встиг покритикувати владу і навіть виступив на мітингу незгодних на проспекті Сахарова в грудні.
Втім, на головну підтримку невдоволеного середнього класу розраховує мільярдер Михайло Прохоров, який для цього, власне, і висувається в президенти. Виборців із лівими поглядами відвести за собою повинен Геннадій Зюганов (дивно, але навіть «Лівий фронт», який ще недавно організовував мітинги на Тріумфальній площі, підписав угоду на його підтримку). А ось правий і націоналістичний електорат може легко відійти до Жириновського, що активно експлуатує «російську ідею».
В піку ході «За чесні вибори», яка відбудеться найближчої суботи 4 лютого, прихильники Путіна проводять свій 30-тисячний мітинг на його підтримку. Акція пройде на Уклінній горі під гаслами: «Розвалу країни – ні!», «Не хочемо повернення 90-х!», «Нам є, що захищати!»
Тим часом опозиційна хода цієї суботи, за рішенням оргкомітету, складатиметься з чотирьох колон: загальногромадянської, «колони лібералів», «колони націоналістів» і «колони соціалістів». Всі вони підуть центром Москви разом, хоч і представляють інтереси людей різних політичних поглядів. Але біда протестного руху в іншому. У них немає по-справжньому впливових і авторитетних лідерів, а ті, хто претендує на цю роль, або непопулярні, або дискредитовані в очах громадської думки своєю політичною історією (за виключенням хіба що Олексія Навального, який придумав Інтернет-мем «Єдина Росія» – партія шахраїв і злодіїв»).
За оцінками російським експертів, з цієї причини можливий спад протестної активності. До того ж у країні люті морози, які не розташовують до вуличних акцій. Але ближче до виборів протести можуть знову вирости.
- Це добре помітно з дуже негативної, роздратованої реакції суспільства на так звані програмні статті Путіна. Їх ніхто не бажає обговорювати, і одна згадка викликає роздратування, - вважає російський політолог Валерій Соловей. - Є така фраза в Євангелії: «Хіба може що-небудь хороше прийти в січні?» Хіба може що-небудь хороше йти від Путіна. Це суспільний настрій, що переважає. Ці настрої рано чи пізно виллються в дії.
На думку експерта, еліта розуміє, що епоха Путіна добігає кінця, і вони шукають собі місце в післяпутінській епосі.
- Те, що зараз відбувається в Росії, – і є революція, яка почалася 5 грудня 2011 року. І вона проходить досить успішно, тому що моральна делегітимація влади має вже майже тотальний характер. Суспільство вважає владу неправедною, влада ця, в масовій думці, не має права на існування, - резюмує настрої в російському суспільстві політолог.
Роман Цимбалюк, власний кореспондент УНІАН у РФ