Мовне питання паралізувало роботу ВР і спровокувало розпачливий заклик Литвина до дострокового розпуску законодавців... Кличко і Попов, кожен по-своєму, потішили опонентів...
Литвин на межі нервового зриву
Можливо, Вадиму Колесніченку колись поставлять пам'ятник за участь у становленні національної самосвідомості українців. Цей «осколок русского мира» з депутатським мандатом Верховної Ради в кишені своїми діями змусив багатьох українців замислитися про роль і місце рідної мови та культури в сучасному світі.
Колесніченко став «героєм» минулого тижня, адже ініційований ним законопроект «Про засади державної мовної політики» спровокував чергове протистояння у Верховній Раді. У ході короткочасної, але запеклої рукопашки ратая за «великий і могутній» нагородили стусанами відразу кілька ідеологічних опонентів. Але головне не в цьому локальному торжестві справедливості: судячи з того завзяття, з яким партія влади вкидає «мовний» закон в інформаційний простір, чергове «покращення» в економіці відкладається на невизначений термін. Віктор Янукович, який влаштував показову прочуханку міністрам у ході засідання Ради регіонів, визнав гальмування економічного зростання, але так і не зважився підписати скілька кадрових указів в єльцинській манері «рокіровочок». Мабуть, лава запасних влади за 5 місяців до парламентських виборів зменшилася до розмірів табуретки.
Натомість прорізався голос у Володимира Литвина, якого те, що відбувається у Верховній Раді, змушує страждати і мучитися, судячи із закликів, з якими спікер вийшов 25 травня до журналістів. Володимир Михайлович закликав колег-законодавців саморозпуститися, щоб піти на вибори на 2 місяці раніше запланованого терміну. Литвину, який давно готує свій округ, легко закликати до самопожертви, тоді як ні у владі, ні в опозиції ясності зі списками кандидатур і стратегією кампанії (не рахуючи мовного питання) немає. Тому противники Януковича, як і вимагають закони жанру, спікерський крик душі підтримали, а представники Партії регіонів закликали почати зі складання повноважень голови Верховної Ради.
Язик до Києва не довів
За мовними пристрастями, у яких, якщо вірити головному парламентському «регіоналу» Олександру Єфремову, цілком можливе продовження, парламент так і не зміг призначити дату обрання столичного мера. Повноваження Леоніда Черновецького закінчуються через тиждень, і столиця ризикує залишитися без голови на невизначений термін. Голова КМДА Олександр Попов стверджує, що йому ніколи думати про вибори. Справді, після проведення Дня Києва з мінімальним використанням недоробленого Андріївського узвозу Олександру Павловичу краще з півроку про виборчу кампанію не думати. Його головний конкурент Віталій Кличко, судячи з усього, про вибори думати не наважується: побоюється, що задумається - і київські вибори сумістять у часі з парламентськими, що важко назвати подарунком для лідера «УДАРу». Його 2-годинний виступ в ефірі одного з центральних телеканалів більше нагадував подарунок опонентам: початкуючий політик радий би був закінчити словесний поєдинок з журналістами достроково, але регламент програми цього не дозволив.
Європарламент поставив Україні на вид
Після дебатів з використанням плакату «Свободу Юлії Тимошенко», розгорнутого представниками Європейської народної партії, Європейський парламент прийняв резолюцію щодо України. Судячи з її тексту, заступитися за керівництво нашої країни в Страсбурзі було просто нікому. Офіційний Київ закликали вирішити до парламентських виборів питання з політичними в'язнями, відзначивши, що голосування на виборах до Верховної Ради стане ключовим для подальшого вибудовування відносин між нашою країною і ЄС. Щось підказує, що у майбутніх виборів дуже маленькі шанси бути визнаними Європою демократичними, але надія вмирає останньою.
Євген Магда