Уряд бачить підстави оскаржити рішення Євросуду щодо Луценка, але не каже які

Кабінет міністрів України бачить підстави для оскарження рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який визнав порушення прав колишнього міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка.

 

Про це в коментарі УНІАН сказав урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Назар Кульчицький.

«У паперовому вигляді рішення ми ще не отримали, воно є на сайті Європейського суду. Тобто ми з ним вже ознайомились. На даний час вивчається питання щодо можливості його оскарження у Великій палаті», - сказав Н.Кульчицький.

Він наголосив, що для оскарження рішення ЄСПЛ є три місяці – 3 жовтня 2012 року.

«Первинне вивчення заяви дає підстави говорити про наявність підстав для подання оскарження», - наголосив Н.Кульчицький.

При цьому він не уточнив, які є підстави для оскарження рішення ЄСПЛ у справі Ю.Луценка і зазначив, що аргументи будуть викладені у поданні в разі оскарження.

Н.Кульчицький також зазначив, що питання про оскарження рішення ЄСПЛ зараз вивчається. За його словами, для оскарження рішення суду необов’язково чекати на отримання офіційного рішення у паперовому вигляді.

Водночас він наголосив, що процедура оскарження не передбачає обов’язкової зустрічі із Ю.Луценком.

Як повідомляв УНІАН, 3 липня ЄСПЛ виніс рішення, яким визнав арешт і утримання під вартою Ю.Луценка такими, що порушують права людини. Крім того, суд ухвалив рішення про виплату українською владою 15 тис. євро як компенсації за моральну шкоду.

3 липня Н.Кульчицький заявив, що розпочав підготовку клопотання для оскарження рішення у справі "Луценко проти України" у Великій палаті Європейського суду з прав людини.

Урядовий уповноважений уточнив, що держави зобов’язуються виконувати остаточні рішення Європейського суду.

"Рішення Європейського суду стає остаточним з моменту винесення рішення Великою палатою або з моменту відхилення колегією Великої палати клопотання про передання справи на розгляд Великої палати. До моменту набуття рішенням статусу остаточного воно не підлягає виконанню державою та не створює жодних правових наслідків для сторін", - наголошували у Міністерстві юстиції.