Ось вам „ширка” – якщо не в парламенті, то на Банковій... Яценюк непідвладний жіночим чарам Юлії Володимирівни... Зловісними для Гриценка стали його особливі стосунки з Тимошенко... Найбільші кадрові сюрпризи - 2007...
Які кадрові новації у вищих ешелонах української влади за минулий рік стали найбільш несподіваними? З таким питанням ми звернулися до вітчизняних політологів та політичних оглядачів, попросивши обґрунтувати свій вибір. За результатами цього експертного опитування було складено рейтинг кадрових несподіванок року, що минає. Його топ-п’ятірку ми пропонуємо увазі читачів. Показово, що здивувати наших експертів спромоглися насамперед нетривіальні кадрові рішення, прийняті наприкінці 2007 року Президентом та новопризначеним прем’єр-міністром Юлією Тимошенко.
№ 1. Раїса Антиянукович
І от тепер головним діловодом у ключовому для Глави держави органі влади стала та сама Раїса Богатирьова, яка була визнаною фавориткою в Леоніда Кучми та його дружини, яка стала в 2005 році однією з головних дійових осіб сепаратистського збіговиська в Сєверодонецьку, яка є одним з лідерів нібито ворожої до Віктора Ющенка політичної сили – Партії регіонів.
Але експерти відзначають, що несподіване рішення Президента має свою внутрішню логіку. Тепер у Віктора Андрійовича з’явився аргумент для тих, хто закидатиме йому невиконання домовленостей щодо „ширки”. А ось вам „ширка” – якщо не в парламенті, то недалеко від нього, на Банковій. „Схід і Захід – разом!” А те, що комусь із лідерів ПР чомусь не до вподоби вибір, зроблений Богатирьовою (навіть власникові її сусіднього кабінету в „Зоряному” Борису Колесникову), то це вже ваші внутрішні регіональні справи.
По-друге, призначення Раїси Василівни позначило якщо не розкол у Партії регіонів, то вже точно серйозний відкол. Оглядачі вважають, що після такого послаблення супротивника в перспективі Ющенко розраховує на певний сегмент східного електорату на президентських перегонах 2010 року.
Зрештою, неабияка хватка та залізна воля Раїси Василівни стануть Президентові у пригоді для налагодження повноцінної роботи РНБОУ.
№ 2. Арсеній Антитимошенко
„Пролетів” супердосвідчений і такий бажаний для Віктора Андрійовича Іван Плющ, який надто вже рішуче взяв за роги бика тієї самої „ширки” й відлякав своїх колег по фракції. Здавалося, спікером тепер стане лідер пропрезидентської „Нашої України” В’ячеслав Кириленко, адже його підтримувала практично в повному складі фракція НУ–НС. Але Президент у жорсткій формі продавив саме кандидатуру Арсенія Яценюка. Вважають, що фатальну роль у кадровій долі Кириленка відіграли занадто теплі стосунки, які склалися в нього з Юлією Тимошенко. Натомість Яценюк розглядається Президентом як постать, непідвладна жіночим чарам Юлії Володимирівни й здатна бути ефективною противагою полум’яній прем’єрці.
Як відзначають спостерігачі, можна дуже умовно говорити про „обрання” Арсенія Петровича Головою ВР, скоріше він просто був призначений Главою держави через квоту НУ–НС. Так і народилася одна з кадрових сенсацій року.
№ 3. Юрій Стройбат
Схоже, зловісними для Анатолія Гриценка стали все ті ж самі особливі стосунки з Юлією Володимирівною, які вилилися ще восени 2005 року в участь у відомій нічній нараді на дачі Тимошенко.
Щоправда, ми стали свідками жорсткої словесної пікіровки між Гриценком та Тимошенко щодо строків переходу на контрактну систему в українській армії. Але, схоже, у Президента були підстави не вірити в обопільну „ворожість” двох політиків. До речі, Гриценко отримав у парламенті комітет з національної безпеки і оборони за квотою БЮТ і тепер нещадно „мочить” Президента в інформаційному просторі.
Чому не Гриценко, тепер більш-менш зрозуміло. Але чому саме Єхануров? Адже мирний заслужений будівельник Юрій Іванович навіть у армії не служив. А міркування, схоже, ті самі, вважають експерти – мінімізувати вплив Юлії Тимошенко в оборонній сфері. У Єханурова є підстави протидіяти Юлії Володимирівні після всіх її ядучих реплік про „бурятські казки” та „бурятські пельмені” й після участі БЮТ у відставці його уряду. А тому передвиборні обіцянки Юлії Тимошенко про „скасування призову” вже у 2008 році навряд чи будуть виконані. Зате й персонально винний у цьому вже готовий...
№ 4. Йосип Ще-Одна-Права-Рука
Спочатку на цю посаду планувався автомобільний магнат Тарієл Васадзе, але, як зазначила Юлія Тимошенко, потрібно розділяти владу і бізнес. А Тарієл Шакрович віддав перевагу саме бізнесу.
Щоправда, спостерігачі сумніваються в тому, що Вінський є аж надто віддаленим від бізнесу. Характерно, які прізвиська отримав нинішній міністр у Соціалістичній партії, де він донедавна був людиною № 2 (після Мороза): „касир”, „рожевий олігарх”, „Коба”.
Злі язики стверджують, що відрядження Йосипа Вікентійовича на таку дивну для нього посаду пов’язане з бажанням „правої руки” Юлії Тимошенко Олександра Турчинова дистанціювати свого небезпечного конкурента подалі як від „тіла” шефині, так і від партійних справ. Адже здібний орговик Вінський почав тіснити в цій сфері Олександра Валентиновича. Крім того, аварії і катастрофи на залізниці, на жаль, мають усі шанси тривати й після відставки Рудьковського. І за них комусь доведеться відповідати...
№ 5. Валерій Євразхолдинг
Юлія Тимошенко, представляючи Хоршковського, пожартувала, що він така багата людина, що йому вже непотрібно красти. Але після пам’ятної діяльності добре знайомого Юлії Володимирівні Павла Лазаренка ці слова в Україні сприймаються як жарт.
Деякі спостерігачі пов’язують це дивне, на перший погляд, призначення домовленостями між Тимошенко та керівництвом „Євразхолдингу”, які передбачають потужний удар по металургійному бізнесу її головного політичного конкурента – Ріната Ахметова.
Микола Писарчук