Регіонали доводять, що з ними треба рахуватись... Кидання від НАТО до Луценка показує, що ПР не знає, чим зайнятися... Гріх було не скористатися подарунком від Луценка... Експертні оцінки
Володимир Фесенко, політолог
РЕГІОНАЛИ ДОВОДЯТЬ, ЩО З НИМИ ТРЕБА РАХУВАТИСЬ
Не думаю, що коаліція та прем’єр йтимуть на якісь поступки й шукатимуть нову конфігурацію більшості. Але для “Регіонів” це цікава та зручна нагода продемонструвати, що вони є антинатовської силою. Традиційно вони використовують тему “антинато” як політтехнологічний інструмент – аби знову привернути до себе увагу виборців, яку вони частково втратили після відходу від влади.
Конфлікт між Луценком та Черновецьким – це, звичайно, для опозиції подарунок, можливість компрометувати міністра, який є особистим ворогом для деяких “регіоналів”. Компрометувати Луценка – це можливість компрометувати нову владу.
Але головне, такими жорсткими діями – примусити йти на певні поступки, послабити, привчити коаліцію до того, що без домовленостей з “регіоналами”, без компромісу з ними будь-яке серйозне рішення у Верховній Раді не буде прийнято.
Звичайно, я не виключаю, що серед бажань Партії регіонів залишається переформатування коаліції. Та оскільки таке бажання не може здійснитися найближчим часом, їхня короткострокова мета – розхитати та послабити коаліцію. Я думаю, що вищезгадані плани спробують реалізувати на другій сесії ВР, ближче до весни. А поки що вони хочуть підкреслити недієздатність коаліції. А також не допустити затвердження програми уряду, ще раз продемонструвавши, що уряд і коаліція не можуть провести для себе принципових рішень.
Віктор Небоженко, політолог:
КИДАННЯ ВІД НАТО ДО ЛУЦЕНКА ПОКАЗУЄ, ЩО ПР НЕ ЗНАЄ, ЧИМ ЗАЙНЯТИСЯ
У Партії регіонів немає вивіреної політичної лінії, тож вони вимушені імітувати тотальну опозиційність, звідси ця метушня – від НАТО до Луценка... Ну, як ці теми можна ставити на один щабель? Що таке НАТО і хто такий Луценко? Але, зрозумівши, що в темі НАТО вони не зможуть добитися якихось результатів, вони взялися за більш “вдячну” справу – кампанію проти міністра внутрішніх справ. Водночас вони роблять проблему для Тимошенко, їй слід приймати рішення – що робити з міністром розбишакою.
А головне: Кабмін не особливо потребує співпраці з Верховною Радою. У березні це стане очевидним для всіх.
Оскільки програма уряду може викликати критику і з боку опозиції, і з боку коаліції, Тимошенко зволікає, намагається зробити її більш привабливою, але насправді, я не думаю, що її затвердження одразу ж означатиме річний імунітет і гарантії для будь-який вид діяльності.
Як це не пікантно, чим більше опозиція заважатиме роботі Верховної Ради, тим спокійніше працюватиме Кабмін, який зосереджує всю повноту економічних та політичних важелів у своїх руках.
Андрій Єрмолаєв, політолог:
ГРІХ БУЛО НЕ СКОРИСТАТИСЯ ПОДАРУНКОМ ВІД ЛУЦЕНКА
Тема НАТО продемонструвала заниження та нівелювання ролі парламенту, який є центром розробки політичних рішень. У цьому сенсі актуалізується проблема Президента, оскільки пікантність ситуації в тому, що Президент справді є провайдером зовнішньої політики, але має діяти лише в рамках чинної Конституції і закону. А отже, це означає, що центр прийняття тих політичних рішень, які стають нормою, має бути в парламенті, і Президент не має права одноосібно визначати таку норму.
Зрозуміло, що натовська і антинатовська кампанії мають ще й електоральну функцію, і тут кожен бореться за свого виборця. І в лівих, і у “регіоналів” виборець, як правило, налаштований негативно до вступу в НАТО, тому, без сумніву, тут наявні реклама і пропаганда.
Опозиція не заважатиме приймати програму уряду. Я переконаний, що якби в порядку денному стояло одне питання – затвердження програми уряду, то трибуну б розблокували. Підтримка програми – це місія коаліції. Опозиція не заперечуватиме. А щодо теми Луценка...
Це був шикарний кон’юнктурний подарунок опонентів: у гарячу пору боротьби за НАТО міністрові вдарити мера... Таким подарунком гріх було не скористатися...
Опитувала Маша Міщенко