Дистанційна Рада: чи зможуть депутати голосувати закони онлайн

Перший "млинець" нанівець

Ідея запровадити можливість онлайн-роботи парламенту з'явилася в Україні не вчора. Ще навесні 2020-го року, коли перша хвиля коронавірусу масово зачепила депутатів, в монобільшості пропонували кілька варіантів роботи через інтернет.

Зокрема, на той момент заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук разом з депутатом Миколою Стефанчуком розробили законопроект №3250 щодо проведення онлайн і зібрань комітетів, і пленарних засідань. Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія навіть проводив тестові "симулятивні засідання", аби зрозуміти, чи зможуть нардепи ухвалювати рішення під час відеоконференцій. Врешті, близько п’яти десятків парламентарів зуміли одночасно підключились до платформи Microsoft Teams та проголосувати підняттям рук. 

Експеримент мав успіх, а законопроект — ні. Головне експертне управління Верховної Ради знайшло у проекті чималі ризики. Зокрема, в порушенні Конституції та можливого обмеження права голосувати.

"Проведення засідань Верховної Ради України в режимі відеоконференції не дає гарантій захисту народного депутата від стороннього тиску та не дозволяє з’ясувати, наскільки вільно відбувається волевиявлення особи", — писало ГНЕУ два роки тому.  

Та й  алгоритм процедури передбачав особисте голосування кожного народного депутата, починаючи від найбільшої за чисельністю фракції до найменшої…

Ідея не була підтримана усіма фракціями. Ба більше, перший законопроект Стефанчука, якщо й могли прийняти, то лише у якості тимчасового, на 60 днів. Тож, коли Верховна Рада повернулася з карантину, документ вже втратив актуальність та був знятий з розгляду. Втім, автор пообіцяв повернутись до ідеї пізніше та в іншій законодавчій ініціативі.

З того часу Верховна Рада не просунулась далі zoom-зібрань комітетів. Наприкінці січня 2022 року штам "Омікрон" знову закрив парламент на карантин. Щоб депутати на лікарняному змогли не прогулювати роботу, Рада замінила дні, у які мали відбуватися пленарні засідання, на роботу в комітетах.

"…Офіс на час самоізоляції перемістився до кухні. На щастя, це не заважає підтримувати комунікацію з партнерами", - поділилася в соцмережах про свої коронавірусні пригоди заступник керівника фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.

Тривалі дискусії та великі ризики

Проте, в умовах військових ризиків з боку Росії, погоджених рішень на комітетах та змоги доносити свою позицію до колег по депутатському корпусу, здається замало. За словами голови ВР, на це питання звернули увагу на засіданні президента з силовиками. 

"У мене відбулось спілкування з міністром закордонних справ, з міністром оборони та головнокомандувачем. Вони кажуть: ваша задача - приймати закони, а якщо хворіють депутати, знайдіть механізм, щоб ви не втратили управління парламентом, незважаючи на коронавірус. Тому що солдатам, які сидять в окопах, все одно", — заявив Руслан Стефанчук. 

За його словами, новий законопроект про онлайн-голосування мав стати одним з перших, внесених на розгляд у 2022 році.  А ще до внесення його показали юристам Головного експертного управління. 

Ба більше, за словами голови підкомітету Комітету з питань регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Павла Фролова, президент України Володимир Зеленський підтримав ухвалення законопроекту про дистанційне голосування ще у понеділок. Однак документ досі не зареєстрований.

"Можливо, збирають голоси поки що. Можливо, допрацьовують механізм. В чому затримка поки невідомо", - розповів Фролов.

Дискусії навколо парламентської "дистанційки" тривають вже третій місяць поспіль.

В питанні підтримки законопроекту парламентарі розділились на кілька груп. Одні вважають, що без нього Верховна Рада не зможе приймати рішення в разі агресії РФ, інші переконують, що без змін до Конституції діла не буде, треті вважають, що такий крок взагалі зашкодить українському парламентаризму.

Нардеп від фракції "Батьківщина" Андрій Пузійчук зауважує, що для впровадження ініціативи необхідно вносити зміни до Основного закону. Адже ідентифікація шляхом відеозв’язку — не тотожне поняттю "особисте голосування".

"У Конституції чітко зазначено, що кожен депутат повинен голосувати особисто. Для того, щоб це відповідало Конституції, потрібно вносити зміни. Але я не думаю, що парламентарі підтримають такі новації", - говорить він.

"В інших країнах онлайн-голосування відбуваються виключно частково і не в парламенті, — нагадує нардеп від "Голосу" Кіра Рудик. — Ризики і онлайн-голосування у стінах ВР, і онлайн-голосування на виборах, перш за все, стосуються підрахунку голосів, а також процесу авторизації та ідентифікації. Ми тільки перемогли кнопкодавство, і це було не для того, щоб повернутись до нього". 

"Закони повинні прийматися в залі, щоб ні у кого не було питань "ой, я не проголосував" або "ой, у мене не було інтернету"… Коли депутати сидітимуть вдома, "віддалено", люди цього не зрозуміють", - заявляв торік колишній спікер Верховної Ради Дмитро Разумков.

В цьому році він знову попереджає: онлайн-голосування суспільство не схвалить. Депутати, мовляв, нічим не кращі за медиків та військових, які працюють на своїх робочих місцях. 

Не можуть дійти згоди щодо законопроекту навіть в монобільшості.

"Ми говоримо про те, щоб людину зараз було видно. Щоб вона голосом могла супроводжувати свої дії. Наприклад, людина говорить: "Мій голос "За"". Так само, як відбувається у нас на комітеті, — пояснила УНІАН депутат фракції "Слуга народ" Юлія Грішина. - Але як це зробити в межах Верховної Ради? Це  найбільша проблема. Поки всі включаться і кожен скаже, що він "За", пройде забагато часу. Тому ми обговорюємо ці алгоритми. Проект про онлайн-голосування вже є. Його просто потрібно нормально допрацювати". 

А за словами нардепа від "Слуги народу" Олександра Качури, у фракції доволі багато прихильників очного голосування.

"Я серед цих людей. Політична проблема полягає в тому, що колеги вважають за необхідне, щоб парламент (фізично) збирався у будь-який час і в будь-якій ситуації приймав рішення. Інакше депутати постійно будуть лише онлайн. Будуть десь їздити на моря… Це не нормально. Це не парламентаризм. У депутата є місце роботи, куди він повинен йти й працювати відповідно до Конституції, за будь-яких обставин", - розповів він УНІАН.

Міксоване голосування

Проте інші депутати Ради з колегами не погоджуються.

"Стосовно порушення Конституції, в чому саме законопроект суперечить? Вони можуть казати, що не гарантовано, що депутат голосує не під дулом кулемету. Не знаю… Ці розмови про те, що депутат буде на екрані, а йому хтось буде погрожувати пістолетом, щоб він голосував – це вже занадто. Безумовно, повинна бути довіра суспільства до голосування. Але це вже технічні і процедурні питання, як це виписати, щоб не було зауважень і застережень у суспільства, і у колег", - каже член парламентського комітету з питань регламенту Павло Фролов.

За його словами, документ може бути внесений в Раду або у вигляді нового законопроекту змін до Регламенту, або в якості поправки: "Правильно буде зробити шляхом змін до самого регламенту. Там подати ці особливості як тимчасові. Або якщо швидше, то це треба робити поправкою", - вважає він.

"Ця практика є у всіх парламентів світу, крім України. Сьогодні всі парламенти Європи мають міксовану систему голосування. І насамперед це пов’язано з тим, що в разі небезпеки (пандемії, агресії Російської Федерації) потрібно забезпечити діяльність парламенту", — зазначив спікер ВР Руслан Стефанчук.

Як це може працювати? В кулуарах парламенту пригадують, що під час карантинних обмежень в 2021 році, Мінцифри навіть пропонувало розробку додатка задля зручного онлайн-голосування. 

"Я не бачу проблеми це технічно організувати, але це буде довше, — вважає член фракції "Слуга народу" Олександр Качура. — Кожен повинен буде озвучити позицію та підняти руку. Так само, як ми працюємо на комітетах - ідентифікуємо людей і голосуємо. У депутатів є спеціальні планшети, які були придбані ще у 2019-му році. З їх допомогою ми беремо участь у комітетах".

Віце-спікер ВР Олександр Корнієнко зазначає, що в деяких країнах це реалізовано через різні онлайн-додатки.

"Онлайн-голосування в парламенті може відбуватися на будь-якій захищеній платформі, яка дає можливість лічильній комісії та президії, а також суспільству переконатися, що це голосував саме цей депутат і він це робив по своїй волі… В різних країнах трохи різним способом реалізована ідентифікація. Це говорить про те, що є асортимент способів ідентифікації. І це все нас наштовхує на те, що наразі всі перепони щодо прийняття дистанційного голосування у Верховній Раді перебуває не в технічній, а в політичній площині", - розповідає він.

Остання пропозиція робочої групи — це так зване гібридне голосування.  "Коли голосують в залі, а онлайн долучаються не ті депутати, які просто перебувають, як говорять, "за межами стін парламенту", а депутати з позитивним ПЛР-тестом. Вони долучаються до голосування в залі, і голосують онлайн шляхом підняття відповідної карточки: зеленого, червоного чи жовтого кольору", - розповів він.

Після цього, за його словами, результати очного та онлайн-голосування сумуються, й фіксується загальна кількість голосів за законопроект.

"Тільки ті депутати, які хворіють на СOVID-19, мають право брати участь у так званому міксованому голосуванні. Всі інші, які мають відпустки і тому подібне, в такий режим заходити не зможуть", - пояснив спікер.

"На випадок надзвичайних ситуацій, пандемій, введення певних надзвичайних станів — це інструмент, який у українського парламенту точно має бути",  —  додає віце-спікер парламенту Олександр Корнієнко.

Однак, за його словами, все ж варто спочатку досягти консенсусу щодо документа. "Внесення заради внесення - вже проходили. Треба досягти консенсусу з колегами з інших фракцій. На жаль, є політичні сили, які категорично проти з різних причин. Але ми, як президія, спробуємо цей процес інтенсифікувати і почати обговорювати вже конкретні тексти", - зазначив він.

Обговорення триває. Та всі депутати, схоже, розуміють, що в умовах ймовірного посилення російської агресії вони мають приймати рішення. А парламент повинен працювати.