Катерина Левченко підкреслила, що Конвенції Ради Європи із запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству не легалізує одностатеві шлюби, а лише визначає умови для недискримінації за сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю.
Росія доклала чимало зусиль, щоб Україна впродовж багатьох років не могла ратифікувати Стамбульську конвенцію.
Як передає кореспондент УНІАН, про це під час брифінгу повідомила урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
Як відзначила Левченко, Стамбульська конвенція, у розробці якої брала участь Україна, визнана ООН "золотим стандартом" у боротьбі з насильством.
"Для демократичних перетворень у нашій країні ця конвенція є дуже важливою. До того ж чимало нападів на цю конвенцію чинить наш ворог, вважаючи її такою, що створює загрозу для авторитарного та тоталітарного порядку. Росія багато робила для того, щоб ця конвенція не була ратифікована (в Україні)", - підкреслила вона.
Левченко пояснила, що сама конвенція, серед іншого містить, визначення поняття насильства стосовно жінок, види такого насильства; чіткі визначення, що таке домашнє насильство, як до жінок, так і до чоловіків. Україна враховувала підходи цієї конвенції, розробляючи своє відповідне законодавство.
На її думку, жоден народний депутат, який виступав проти ратифікації цього документу, не надав реальних аргументів на користь своєї позиції.
Левченко повідомила, що для повної ратифікації конвенції, відповідно до встановленої процедури, її має підписати президент, після чого довірчі грамоти будуть передані до Секретаріату Ради Європи. Однак датою ратифікації конвенції вважається день голосування за неї у парламенті України.
Вона також підкреслила, що Стамбульська конвенція не легалізує одностатеві шлюби, а лише визначає умови для недискримінації за сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю.
Як повідомляв УНІАН, 20 червня Верховна Рада за пропозицією президента ухвалила закон про ратифікацію Конвенції Ради Європи щодо запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (так звана Стамбульська конвенція).
Україна підписала конвенцію ще у 2011 році, однак через спекуляції політиків навколо її положень не змогла ратифікувати протягом понад 10 років.