Колись навколо цього озера пролягали караванні шляхи.
У Киргизстані на дні озера дайвери виявили середньовічне поселення, яке говорить про те, що вулиці та будівлі сьогодні знаходяться під водою. Така знахідка змінює уявлення істориків про торгівлю, релігію та повсякденне життя вздовж стародавніх торгових шляхів Центральної Азії. Про це пише econews.
На глибині від 1 до 4 метрів вчені нанесли на карту чотири окремі ділянки, де стіни, балки та кераміка залишилися неушкодженими. Такі збережені матеріали роблять дно озера чимось більшим, ніж просто чуткою, однак справжній план вулиць знаходиться в таємниці.
У 2023-2024 роках дослідники описували у своєму звіті цегляні будівлі та комплекси печей, які лежали під водою озера Іссик-Куля. Поруч із цегляною кладкою водолази зібрали уламки кераміки, кістки тварин та шлак - залишки від нагрівання та переробки металу.
"Під пухким піском команда виявила збережений культурний шар - смугу ґрунту, насичену слідами людської діяльності. Знахідка цього похованого шару свідчить про те, що люди будували та перебудовували споруди на березі протягом багатьох років, перш ніж вода все затопила", - додали у матеріалі.
У виданні нагадали, що колись навколо Іссик-Куля пролягали караванні шляхи. Зокрема йдеться про головний шлях від долини Чуй на захід від Іссик-Куля через перевал Бедель до Китаю.
Таким коридором купці перевозили шовк, спеції та вироби з металу, а разом з ними поширювалися ідеї про релігію та мову.
"Досліджувана пам’ятка - це місто або велика торговельна агломерація на одній із важливих ділянок Шовкового шляху", - сказав археолог Валерій Колченко.
Також поруч із руїнами будівель науковці задокументували мусульманський некрополь XIII–XIV століть - планове кладовище, яке використовувала одна громада. Тіла лежали обличчям до кібли - напрямку Мекки під час молитви, що сходиться з давньою похоронною практикою.
Кладовище містило достатньо кісток, аби фахівці змогли реконструювати дві особи. Наразі хвилі розмивають могили, тому ретельна реєстрація може бути важливішою, ніж викопування кожного артефакту.
Геологи кажуть, що гори Тянь-Шань часто трясуться, тому Колченко повʼязав затоплення міста з великим землетрусом XV століття. Коли землетрус розриває дно озера або нахиляє берег, вода може виливатися на вулиці та засипати стіни мулом.
Люди часто називають це місце другою "Атлантидою", однак ознаки покинутості до обвалу говорять про те, що катастрофа забрала життя лише кількох жителів. Після зникнення міста кочові племена використовували берег, а невеликі села і досі оточують озеро.
"Озеро зберегло міські стіни, майстерні та могили на місці, надавши Центральній Азії новий орієнтир. У міру уточнення дат і карт чиновники зможуть планувати заходи з охорони, а вчені зможуть впевнено включити Іссик-Куль до регіональних історій", - додали у матеріалі.
Як писав УНІАН, раніше в Амазонії виявили сотні кілометрів стародавніх доріг, що могли вести до духовного світу. Зазначається, що найстаріші з цих доріг були побудовані між 763 роком до н.е. і 950 роком н.е. стародавньою цивілізацією Акірі.
Також повідомлялось, що під пустелею вчені виявили печеру, в якій збереглися тисячолітні сліди людського життя. За словами дослідників, печера, ймовірно, слугувала ключовою зупинкою на скотарських шляхах.