Полюси Землі піднімаються, тоді як екваторіальна зона навпаки опускається.
Нова геодезична оцінка показала, що тверда поверхня Землі протягом останніх десятиліть зазнавала глобальних змін. Полярні регіони почали підніматися швидше, тоді як території поблизу екватора, навпаки, опускаються. Про результати дослідження, опублікованого пише Daily Galaxy.
Автор дослідження Крістофер Котакис, геолог з Університету Аристотеля в Салоніках, проаналізував дані глобальної мережі станцій супутникової навігації GNSS. Вони дозволили відстежити надзвичайно малі вертикальні переміщення земної поверхні у період з 1997 по 2015 рік.
За даними дослідника, наприкінці 1990-х років полярні області піднімалися приблизно на 0,5 міліметра на рік. До 2015 року швидкість збільшилася приблизно до 1 міліметра на рік. Одночасно в нижчих широтах спостерігався протилежний процес – земна поверхня поступово опускалася, причому швидкість цього руху також зростала.
"Наші результати вказують на прискорення підняття полюсів, що супроводжується відповідним збільшенням швидкості опускання в екваторіальній зоні. Це означає, що загальна форма твердої Землі стає дещо менш сплюснутою", – пише Котакис.
Як пояснює Daily Galaxy, одним із ключових чинників таких змін є перерозподіл маси на поверхні планети. Коли великі льодові масиви втрачають лід, навантаження на земну кору зменшується, і поверхня під ними може поступово підніматися. Цей процес відомий як гляціоізостатичне підняття і є відлунням змін, що почалися після завершення останнього льодовикового періоду.
Сучасне танення льоду в Гренландії та Антарктиді додає до цього процесу новий чинник. Вода від талого льоду потрапляє в океани, через що маса перерозподіляється по планеті. В результаті одночасно змінюється навантаження на земну поверхню та гравітаційне поле Землі.
Саме тут, розповідає автор публікації, виникає найбільш незвичайний результат дослідження. Тверда поверхня планети стає менш сплюснутою, однак її геоїд – форма, яка описує Землю з погляду розподілу гравітації та маси, – може ставати більш сплюснутим.
"Хоча така поведінка може здаватися суперечливою на тлі одночасного зменшення сплюснутості твердої Землі, ці два ефекти фізично сумісні", – пояснює Котакис.
Таким чином, Земля може одночасно ставати геометрично "круглішою" за одним показником і більш сплюснутою за іншим. Вчені наголошують, що ці зміни надзвичайно малі й непомітні під час звичайного спостереження за планетою. Однак сучасні GNSS-вимірювання здатні фіксувати переміщення поверхні на рівні часток міліметра, що дозволяє відстежувати реакцію Землі на танення льоду та перерозподіл води.
Як писав УНІАН, гірська система Апеннін в Італії почала роз'їжджатися в різні боки. Вчені вважають, що ключову роль відіграє деламінація – процес "розстібання" кори, коли її нижні шари відокремлюються від верхніх. Це явище триває щонайменше 10 мільйонів років і створює різні зони стискання та розтягнення.
Також ми розповідали, що Антарктида з 2020 року набрала близько 700 млрд тонн льоду завдяки змінам атмосферної циркуляції та збільшенню опадів у східній частині континенту. Це явище є наслідком глобального потепління, зокрема тривалого нагрівання океану в тропіках, що спричинило перенесення вологи.