Вчені вже не сподівалися почути апарат – але він відповів яскравіше, ніж його "брат".
Радянський місячний апарат "Луноход-1", який замовк ще у 1971 році, знову вийшов на зв'язок – через майже 40 років мовчання, повідомляє Space Daily.
"Луноход-1" здійснив посадку на Місяць 17 листопада 1970 року і пропрацював майже рік – значно довше, ніж планувалося, йдеться у матеріалі. Апарат подолав близько 10,5 кілометра місячною поверхнею, перш ніж остаточно замовк 4 жовтня 1971 року.
Фізично апарат нікуди не зник – він залишився там, де зупинився. Однак вчені з часом повідомили, що втратили його точне місцеперебування. А без цього прицілитися лазером у невеликий відбивач, закріплений на корпусі "Луноходу", було неможливо.
Прорив стався у 2010 році завдяки знімкам із орбітального апарата NASA Lunar Reconnaissance Orbiter. Високоякісні фотографії з орбіти дозволили точно встановити місцезнаходження апарата.
Після цього дослідники з обсерваторії Apache Point у штаті Нью-Мексико навели лазер – і "Луноход-1" відповів.
Сигнал виявився разюче потужним. Науковець Том Мерфі з Каліфорнійського університету повідомив:
"Найкращий сигнал був від Lunokhod 2 за роки досліджень – 750 фотонів назад, тоді як Lunokhod 1 повернув близько 2000 фотонів з першої спроби".
750 або 2000 фотонів – це скільки саме частинок світла вдалося зловити назад після відбиття.
У науковій статті, опублікованій у журналі Icarus, команда підтвердила, що відбивач "Луноходу-1" перебуває у відмінному стані й дає сигнал приблизно вчетверо сильніший, ніж його аналог на "Луноході-2".
Місячне лазерне вимірювання – один із найтриваліших наукових експериментів в історії. Із Землі надсилають лазерний імпульс, він відбивається від рефлектора на Місяці й повертається – поїздка туди й назад займає близько 2,5 секунди.
Завдяки таким вимірюванням вчені з'ясували, що Місяць щороку віддаляється від Землі приблизно на 3,8 сантиметра – приблизно з такою ж швидкістю, з якою ростуть нігті.
Як повідомляє NASA, "Луноход-1" розташований ближче до краю Місяця, ніж інші відбивачі, що дає вченим унікальну можливість вивчати тонкі коливання місячної орбіти та внутрішню будову супутника Землі.
На Місяці немає вітру, дощу чи живих організмів, які руйнують метал. Тому сліди "Луноходу-1" досі чітко видно на знімках орбітального апарата – так само, як і сліди астронавтів програми "Аполлон".
Раніше УНІАН писав, що супутники NASA зафіксували нетипові процеси на Землі, що відбуваються вночі. На нових картах зафіксували як стрімке міське розширення, так і масштабні затемнення. Так, у Великій Британії та Нідерландах рівень освітлення впав на 22% та 21% відповідно, а Париж та інші регіони країни зазнали зниження на 33%.