У взаємодії між двома різними видами, як не дивно, не було агресії.
У пустелях південно-східної Аризони вчені зафіксували унікальну поведінку мурах, яку раніше ніколи не описували. Маленькі конічні мурахи не лише контактують зі значно більшими мурахами-жниварками, а й буквально "чистять" їх, не ігноруючи навіть простір всередині відкритих щелеп. Про це пише SciTechDaily.
Дослідження, результати якого опубліковані в журналі Ecology and Evolution, провів ентомолог Марк Моффетт із Національного музею природної історії Смітсонівського інституту. Він порівнює цю взаємодію з поведінкою так званих "риб-чистильників" у морях, які позбавляють більших риб паразитів і забруднень, попри ризик бути з’їденими.
Описуючи взаємодію між більшими і меншими мурахами, науковець розповів, що великі мурахи-жниварки збираються біля гнізд значно менших конічних мурах, тримаючи свої зазубрені щелепи відкритими. Замість агресії менші мурахи залазять на більших і починають облизувати та покусувати їхнє тіло. За словами вчених, це перший зафіксований випадок, коли один вид мурах "чистить" значно більший.
Моффетт, який досліджує соціальну поведінку мурах та інших тварин, вперше помітив цю взаємодію під час відвідування наукової станції в горах Чірікауа в Аризоні. Одного ранку, спостерігаючи, як мурахи-жниварки (Pogonomyrmex barbatus) залишають свої гнізда, щоб збирати насіння, він побачив дещо дивне. Декілька мурах стояли абсолютно нерухомо, що нетипово для цих постійно активних істот.
Роздивившись уважніше за допомогою камери, він зрозумів, що ці мурахи вкриті крихітними конічними мурахами:
"З огляду на звичну поведінку мурах, я спочатку подумав, що спостерігаю агресію. Але великі мурахи, здається, самі шукали уваги менших: вони спочатку підходили до їхніх гнізд, а потім дозволяли їм облизувати й покусувати себе по всьому тілу".
Протягом кількох днів Моффетт зафіксував щонайменше 90 мурах-жниварок, які взаємодіяли з меншими конічними мурахами. Ці мурахи належать до ще не описаного виду роду Dorymyrmex. Він зробив багато фотографій, щоб задокументувати, як саме відбувається цей процес.
Зазвичай мураха-жниварка підходить до гнізда конічних мурах і стає вертикально, розкривши мандибули - придатків спереду від ротового отвору. Приблизно за хвилину з’являється конічна мураха й залазить на більшу. У деяких випадках збирається до п’яти таких мурах, які починають "чистку".
Взаємодія може тривати менш ніж 15 секунд або понад п’ять хвилин. У цей час конічні мурахи використовують свої язикоподібні ротові органи, щоб очищати тіло мурахи-жниварки, навіть проникаючи всередину відкритих щелеп. Велика мураха залишається нерухомою і не нападає. Коли "сеанс" завершується, вона струшує дрібних мурах, іноді перевертаючись на спину, а потім швидко відходить.
Моффетт каже, що ніколи раніше не бачив нічого подібного ні у мурах, ні в інших комах. Найближчий аналог існує в океані, де великі риби відвідують спеціальні місця, щоб їх очищали дрібні риби і креветки. Подібно до конічних мурах, деякі з цих "чистильників" працюють навіть усередині пащі своїх "клієнтів".
Вчені ще намагаються зрозуміти, чому виникає така поведінка. Моффетт припускає, що конічні мурахи можуть харчуватися дрібними частинками, які вони знімають із тіла мурах-жниварок. Це можуть бути маленькі, багаті на енергію фрагменти, можливо, залишки насіння, яке збирають більші мурахи.
Примітно, що конічні мурахи взаємодіяли лише з живими мурахами-жниварками й ігнорували мертвих, що були біля їхніх гнізд.
Ймовірно, вигоду отримують і мурахи-жниварки. Хоча вони вже чистять одна одну, позбавляючись сміття, спор і паразитів, менші мурахи можуть діставатися до важкодоступних місць. Як зазначається, подальші дослідження можуть з’ясувати, чи зменшує така поведінка ризик інфекцій або впливає на мікробіом обох видів.
Моффетт вважає, що це відкриття показує, наскільки багато ще можна дізнатися, спостерігаючи за тваринами у природному середовищі.
"Безліч дивовижних відкриттів усе ще чекають на нас за межами лабораторій. Щоб знаходити нові види й поведінку у природі, потрібно уважно придивлятися до дрібниць – навіть до мурах", - сказав він.
Раніше УНІАН писав, скільки можуть прожити мурахи. Зазначалося, що робоча особина чорної садової мурахи, ховаючись у безпечному підземному гнізді, може прожити 310–430 днів, при цьому зафіксовані випадки до 1129 днів. Водночас кожна вилазка за їжею збільшує ймовірність стати жертвою ворога.
Крилаті самці, які залишають гніздо в "день літаючих мурах", у кращому випадку переживають ніч, і більшість із них помирають до наступного дня. А от королева ніколи не залишає безпечне гніздо, і тому здатна прожити набагато довше. У дикій природі вона, ймовірно, проживе 5-7 років, але в лабораторній колонії в неволі одна королева прожила 29 років – і це найдовша зареєстрована тривалість життя будь-якої комахи.