Учені з'ясували, що молюски вміють знаходити мікробів.
Кожна людина знає, що якщо м'ясо неприємно пахне - воно, найімовірніше, зіпсоване, і їсти його не можна. У восьминогів немає носів, але є присоски, і саме вони допомагають молюскам виживати в океані. Про це пише Science з посиланням на дослідження, опубліковане в Cell.
У матеріалі сказано, що молюски можуть використовувати набір "смакових" сенсорів на своїх присосках, щоб уникати вживання небезпечної їжі, так само як люди відкидають неприємний запах. На гниючій їжі активізуються бактерії, які виробляють певні молекули - на них "реагують" присоски восьминога. Тоді молюск відмовляється від їжі, яка може зашкодити йому або потомству.
Учені кажуть, що приклади такої взаємодії з навколишнім середовищем уже траплялися. Організми під назвою "хоанофлагеляти" об'єднуються в групу, якщо виявляють шкідливі бактерії, і починають функціонувати як єдиний організм, "попереджаючи" один одного - це дає їм перевагу у виживанні перед іншими одноклітинними.
Ніколас Беллоно, молекулярний біолог з Гарвардського університету, припустив, що восьминоги також можуть реагувати на мікроби, з якими вони стикаються. Він і його колега Ребекка Сепела спостерігали, як самка каліфорнійського двоп'ятнистого восьминога (Octopus bimaculoides) у лабораторії перебирала свої яйця і викидала деякі з них. Коли Сепела подивилася на ці яйця за допомогою скануючого електронного мікроскопа, вона помітила, що викинуті були покриті мікробами.
Можливо, каже вона, що самка виявила мікроби і викинула зіпсовані яйця, щоб не допустити зараження всієї кладки. Те ж саме, на думку вчених, відбувається і зі здобиччю - молюски викидають крабів із бактеріями на панцирах.
Тому Сепела та її колеги копнули глибше й ідентифікували близько 300 видів мікробів, які були більш поширені на поверхні яєць і панцирів крабів, які восьминоги відкидали. Дослідники зібрали хімічні речовини, що виробляються цими мікробами, і помістили їх у чашку з генно модифікованими клітинами. Вченим довелося змінити ДНК клітин, щоб вони придбали рецептори, ідентичні з тими, що є на присосках восьминога.
Коли ці клітини (рецептори) виявляли молекули шкідливих бактерій, клітини продукували електричні сигнали, які в живого восьминога надсилали б повідомлення в мозок тварини.
Найсильнішими "подразниками" виявилися хімікат H3C, що світився, на панцирах крабів, що розкладаються, і сполука LUM на яєчній шкаралупі. Потім команда нанесла хімікат H3C на пластикових крабів і дозволила восьминогам досліджувати іграшки. Молюски швидко спробували з'їсти крабів без H3C, але відкинули тих, у кого був хімікат. Після цього вчені провели ще один експеримент - зробили гелеві яйця і нанесли на них LUM - сполуку, знайдену на яєчній шкаралупі. У підсумку матері-восьминоги робили те ж саме з підробленими яйцями - виношували желейні яйця без LUM поруч зі своїми власними кладками, одночасно викидаючи ті, на яких був хімікат.
Гізер Ейстен, біологиня з Мічиганського державного університету, каже, що бактерії випльовують хімікати щодня, і було б дивно, якби восьминоги не звернули на це уваги. Проте вчена вважає роботу, проведену Cell, прикладом високого рівня майстерності.