Цей птах здатен атакувати здобич зі швидкістю 320 кілометрів за годину.
Найшвидшою твариною на Землі вважається сапсан. Колись цей хижий птах був на межі зникнення у Великій Британії, а сьогодні в районі Великого Лондона налічують уже понад 100 пар сапсанів, пише орнітолог Девід Ліндо у матеріалі для BBC Wildlife.
Як зазначається, сапсан (Falco peregrinus) - це великий хижий птах із родини соколових, відомий насамперед своєю неймовірною швидкістю. Під час пікірування на здобич він може розганятися більш ніж до 320 кілометрів на годину, що робить його найшвидшою твариною на планеті.
За словами автора, полює сапсан переважно на інших птахів. Він помічає здобич із великої висоти, а потім стрімко атакує її в повітрі. Завдяки швидкості та точності удару жертва часто не має шансів на порятунок.
"Захоплює сама думка про те, що цей верхівковий хижак, який із неймовірною впевненістю розтинає небо, живе в Лондоні. Попри весь шум і метушню, місто стало одним із найактивніших осередків сапсанів у світі - справжнім урбаністичним середовищем, яке ідеально підходить для найшвидшої тварини на планеті", - пише Ліндо.
Автор стверджує, що міський горизонт британської столиці, який є "хаотичним лісом із багатоповерхівок, лікарняних дахів, будівельних кранів і шпилів соборів", став ідеальним місцем для життя птаха, який історично гніздився на віддалених морських скелях.
"Уперше вони почали гніздитися в Лондоні в середині - наприкінці 1990-х років. Птахи зрозуміли, що такі споруди, як The Shard або Tate Modern, – це не просто будівлі, а чудові стартові майданчики, оглядові пункти та безпечні місця для вирощування потомства далеко від людського турбування на землі", - пише орнітолог.
Він описав, як сапсани чудово вписалися в ритм міського життя:
"Вони нерухомо сидять на карнизах, не звертаючи уваги на сигнали автомобілів чи сирени швидкої допомоги, й спостерігають за своїм висотним царством унизу".
Іншою причиною, чому сапсани обрали британську столицю, за словами Ліндо, став один із найхарактерніших мешканців її вулиць - здичавілий голуб.
"Це джерело їжі виявилося настільки багатим, що території сапсанів, які раніше могли простягатися на відстань до шести кілометрів від гнізда, значно скоротилися", - пояснив фахівець.
У статті зазначається, що після Другої світової війни чисельність сапсанів у Великій Британії різко скоротилася. Причиною стали сільськогосподарські пестициди, які негативно впливали на птахів, а також переслідування з боку людей. Однак після заборони небезпечних хімікатів та запровадження природоохоронних заходів сапсани почали відновлюватися.
Зараз же, за словами орнітолога, лондонці навіть не підозрюють, що такі птахи живуть просто над їхніми головами. Каже, реакція завжди однакова - "недовіра, захоплення та раптове розширення уявлення про власне місто".
"Сапсани належать Лондону не менше, ніж лисиці, які нишпорять у задніх дворах, або голуби, що походжають міськими парками. Тож наступного разу, коли будете гуляти містом або опинитеся в тіні висотної будівлі, підніміть голову вгору. Можливо, ви побачите сапсана, який стрімко розтинає небо й патрулює свою частину міста, нагадуючи, що навіть у самому серці мегаполіса дика природа все ще панує", - підсумував автор.
Раніше УНІАН писав про птаха, спів якого можна почути на відстані до 5 кілометрів. Йшлося про водяного бугая. Його голос виникає внаслідок роздування стравоходу, який створює своєрідну ехо-камеру. Він схожий на звук, коли хтось дме в горлечко порожньої скляної пляшки. Цей шум поширюється на велику відстань завдяки своїй низькій частоті і виконується для приваблення самок і відлякування інших самців.