До кінця зими оброблені ділянки стали товщими аж на 32 сантиметри.
Науковці випробували незвичний спосіб боротьби з таненням арктичного льоду – вони просто заливали його морською водою просто на кризі, повідомляє Times of India.
Випробування провели в затоці Кембридж-Бей у канадській території Нунавут узимку 2024–2025 років. Дослідники облаштували вісім тестових ділянок і три контрольні, які лишили без втручання.
За допомогою занурювальних насосів, кожен з яких споживав менше електроенергії, ніж звичайний побутовий тостер, на кригу нанесли до 20 сантиметрів морської води – одноразово або двічі. Вода змішувалася зі снігом на поверхні та замерзала новим шаром, а через зменшення снігової "подушки" холодне повітря швидше промерзало кригу знизу.
До кінця зими оброблені ділянки стали товщими за необроблені аж на 32 сантиметри. За даними дослідників, це приблизно дорівнює тому обсягу льоду, який Арктика втратила через потоншання за останні 50 років. Цікаво, що ділянки, які заливали двічі, виявилися товщими за ті, які оброблювали лише раз.
Упродовж усього періоду танення – з кінця травня по вересень – оброблена крига залишалася яскравішою і танула повільніше, ніж на контрольних ділянках. А яскравіша поверхня краще відбиває сонячне світло, замість того щоб його поглинати, що допомагає охолоджувати регіон.
Загалом, техніка загущення льоду не є новою – подібні методи десятиліттями використовують арктичні спільноти, а на тому ж принципі тримається кригу на хокейних майданчиках. Науковці розглядають цей підхід як більш просту й безпечну альтернативу спірним ідеям геоінженерії на кшталт розпилення сірчаних часточок у стратосфері.
Утім масштабувати метод на всю Арктику буде надзвичайно складно. Ще дослідження 2016 року показало: аби обробити лише 10% площі Північного Льодовитого океану, знадобилося б близько 10 мільйонів вітрових насосів, а для покриття всієї Арктики – близько 100 мільйонів.
Минулорічний огляд і зовсім дійшов висновку, що через проблеми з управлінням, обслуговуванням і масштабом технологія практично нездійсненна для застосування, яке дало б відчутний ефект для збереження арктичної криги. Втім, останні зимові випробування, за словами авторів, дають підстави для обережного оптимізму.
Відомо, що площа арктичної криги вже скоротилася приблизно на 20% з 1979 року, і цей процес продовжується через глобальне потепління.
Раніше УНІАН повідомляв, що танення арктичних льодовиків призвело до несподіваного побічного ефекту – на дні Північного Льодовитого океану почали формуватися нові екосистеми. Айсберги, відколюючись від льодовиків, переносять на морське дно величезні обсяги каміння та уламків порід.
Осідаючи на переважно м'якому мулистому дні, ці камені створюють тверду поверхню, на якій поступово оселяються корали, губки та інші глибоководні організми. Найактивніше цей процес відбувається у протоці Фрам між Гренландією та Шпіцбергеном.