Відсутність базових знань про космос робить суспільство вразливим до дезінформації
Космічна погода стосується впливу сонячної активності на Землю та навколоземний простір. Сонячні спалахи, корональні викиди маси (КВМ) та енергійні сонячні частинки можуть порушити роботу супутників, пошкодити електромережі та створити ризик для здоров’я екіпажів літаків та астронавтів.
Впливи космічної погоди мають широкий спектр. Незначні наслідки спостерігаються часто, оскільки оператори супутників регулярно коригують їхні орбіти, щоб впоратися з втратою висоти внаслідок сонячних спалахів. Однак більш масштабні наслідки космічної погоди трапляються набагато рідше, пише Space.
У січні 2026 року Рада з науково-технічних ресурсів Великої Британії (STFC) випустила четверте видання "Огляду найгірших сценаріїв космічної погоди" – звіту, що досліджує, як може виглядати "найгірший сценарій". У цьому контексті подія найгіршого випадку стосується чогось, що трапляється приблизно раз на 100–200 років, за масштабами аналогічно Події Керрінгтона.
Звіт фокусується на тому, як така подія може вплинути на сучасні технології, що вже досліджувалося в попередній статті. Але в ньому також підкреслюється інший важливий аспект: як екстремальні явища космічної погоди можуть вплинути на поведінку людей.
Якщо ви проводили час у соціальних мережах, ви напевно стикалися з теоріями змови: від заперечення висадки на Місяць до тверджень про плоску Землю. Космічна погода не є винятком.
У звіті підкреслюється, що відсутність суспільного розуміння робить суспільство особливо вразливим до дезінформації. Опитування у Великій Британії, проведене у 2014 році, показало, що 46% дорослих ніколи не чули про космічну погоду, а ще 29% чули цей термін, але майже нічого про нього не знали.
З того часу відбулися деякі помітні події в галузі космічної погоди, можливо, ця статистика покращилася. Але з огляду на необізнаність населення у документі обговорювалося, що наукова комунікація та поради експертів можуть бути підірвані теоріями змови.
За умови обмеженої обізнаності наукова комунікація ризикує бути заглушеною дезінформацією, що поширюється через те, що у звіті називається "ефектом ехо-камери соціальних мереж". Можуть переважати оповіді, що рухаються страхом і сенсаційністю, посилюючи суспільне занепокоєння та інші поведінкові ризики.
Раніше вже спостерігалося, як швидко може змінюватися суспільна поведінка під час криз. Під час пандемії COVID-19 панічні покупки призвели до повсюдного дефіциту повсякденних товарів, таких як туалетний папір, що частково й створило ту саму проблему, якої люди боялися.
Автори звіту припустили, що подібна поведінка може проявитися і під час екстремальної події космічної погоди. У міру поширення попереджень про потенційні збої – наприклад, про відключення електроенергії – люди можуть кинутися запасатися предметами першої необхідності, такими як їжа, паливо та вода.
Навіть без прямого збитку ланцюгам поставок, сам по собі сплеск попиту може призвести до дефіциту та тривалого часу очікування, демонструючи, як людська поведінка може посилити загальний вплив кризи.
Реакція громадськості на дії уряду під час надзвичайних ситуацій не завжди є одностайною. У той час як одні вважають заходи необхідними та захисними, інші можуть бачити в них надмірність або несправедливість. Звіт попереджає, що подібна напруга може виникнути під час суворої події космічної погоди.
Наприклад, у разі масових відключень електроенергії сприйнята нерівність у тому, як відновлюється постачання енергії (коли деяким регіонам надається пріоритет), може викликати суспільне невдоволення. У крайніх випадках це може стати "потужним каталізатором протестів", особливо якщо громади відчують, що з ними поводяться несправедливо.
У звіті також досліджується менш відома концепція: міленіалізм – віра в те, що велика подія може спровокувати кінець світу або глибоку соціальну трансформацію. У контексті екстремальної космічної погоди деякі люди або групи можуть інтерпретувати таку подію як майбутній апокаліпсис.
Історія дає протверезні приклади. У 1997 році члени культу "Ворота раю" вчинили самогубство після появи комети Гейла-Боппа. У 1994 році члени "Ордену Сонячного Храму" загинули в серії трагічних подій у Швейцарії.
Хоча такі випадки рідкісні і їх важко передбачити, у звіті висловлюється занепокоєння тим, що екстремальна космічна погода – особливо якщо її широко неправильно тлумачитимуть – може викликати аналогічні реакції серед вразливих груп. У сучасному цифровому світі межа між маргінальними переконаннями та великими спільнотами може стати розмитою.
Ключовий висновок з огляду найгірших сценаріїв космічної погоди полягає в тому, що наслідки екстремальної космічної погоди не можна розділити на суто технологічні або суто людські ефекти – вони тісно пов’язані.
Збої в інфраструктурі можуть впливати на поведінку, а людські реакції можуть, у свою чергу, посилювати загальний вплив події.
Підвищення стійкості означає вирішення обох сторін рівняння. Зміцнення інфраструктури необхідне, але не менш важливим є покращення суспільного розуміння космічної погоди та того, як вона впливає на наше життя.
У світі, який дедалі більше формується як технологіями, так і інформацією, навіть невеликі кроки – наприклад, поширення точних знань – можуть допомогти знизити ризики.
Раніше УНІАН повідомляв, що корональна діра на Сонці повертається до Землі.