Відлига-2010: особняки у Кончі-Заспі під загрозою?

Елітним особнякам у Кончі-Заспі загрожує підтоплення. Навесні Україну може чекати найсильніша повінь за останні 10 років  - і, схоже, не оминути її і столиці. Через забудови вздовж Дніпра нижче Києва звужена заплава. Осокорки і Конча Заспа – перші на шляху весняної стихії. Якщо буде повінь, воді не буде куди діватися, вона підніметься вище, і тоді вже постає загроза для Києва. 

– Остання потужна повінь була наприкінці 60-х - початку 70-х. Тоді затопило аж до платформи Гідропарк. Я особисто бачив фотокартки, – згадує директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. – Така повінь зазвичай повторюється раз на 35-40 років. Якщо сніг протягом лютого не розтане, можна вважати, що подібне відбудеться знову. Заллє в основному ті місця, що знаходяться в низинах і біля Дніпра: Подол, Троєщина, Лівобережна, Русанівка і численні дачі, які побудовані впритул до води (Дніпра – Авт.) 

Цьогорічна зима видалася щедрою на опади. На зміну потужним снігопадам в Україну прийшли тривалі морози.

– Снігу і льоду цієї зими трошки більше за норму. Але нюанс року в тому, що тримаються низькі температури, – розповідає завідувач лабораторії екобезпеки НАУ, доктор біологічних наук Ярослав Мовчан. – Той сніг і лід, які за нормальних умов мали б танути і перетворюватися на воду протягом зимових і весняних місяців, сходити у річки і моря, зараз акумульований на землі. Питання в тому, якою буде весна. Якщо потепління буде швидким і високі температури швидко перетворять сніг і лід у воду, тоді річки просто не зможуть взяти всю цю воду і вийдуть з берегів. Ось в чому проблема.  

Екологи попереджають: якщо в лютому снігу додасться, а навесні стрімко потеплішає, то чекати серйозної повені. Та фахівці з головного “погодного бюро” з такими висновками не поспішають.

– Зараз немає підстав говорити про якусь катастрофу, – розповідає завідувач сектору підготовки інформації Укргідрометцентру Катерина Стецюра. – Немає того промерзання землі, яке було у 1996 році. А саме промерзання допомагає воді збігти в русло річки, а не поглинутися землею. Глибина промерзання збільшилася не набагато – до 40 см. Це не дає підстави говорити, що вода стрімко побіжить у русло річки. Кількість снігу теж менша, ніж була у 1996. Якщо у нас будуть катаклізми з дощами, і буде дружня весна, тоді вже будемо дивитися. За останні 10 років не було таких водопіль, які б принесли шкоду. Були паводки на Закарпатті, у Карпатах. Але на рівнинних річках повені від водопілля не було. Снігозапаси зменшилися, що теж унеможливлює катастрофу. Незважаючи на те, що були паводки, ґрунт не перезволожений. Він мав би ще увібрати воду. Говорити про подальші прогнози важко. Бачите, як за один день може змінитися. Вчора ще було по-зимовому, сьогодні вже ніби по-весняному. А попереду увесь лютий...

Ми поцікавилися, чому ж тоді у пресі активно поширюється інформація, що повінь-2010 буде найсильнішою за останні 10 років.

– На сполох можливо забили тому, що неприбраний сніг, але це зовсім не те підтоплення, що від річки, –  запевняє Стецюра. –  А весна для того існує, щоб розливалися річки.

За словами керівника Українського Гідрометцентру Микола Куйбіди, у зоні ризику перебуває Волинь і Полісся в цілому, Південь України, багатий на ґрунтові води, і території вздовж Дніпра, особливо розташовані на лівому березі, бо він нижчий.

20 лютого в Укргідрометцентрі будуть готові фактичні розрахунки, складені прогнози по річках, і тоді фахівці вже точно зможуть сказати, де який рівень води очікувати і яким ділянкам загрожує підтоплення.

А поки спеціалісти вираховують, звідки чекати повені, деякі українські міста вже страждають від нашестя води. Різка відлига і зливи перетворили вулиці Маріуполя на Донеччині на непрохідні озера.

Вірогідність повені підвищують і самі українці, які, нехтуючи заборонами, будуть свої хати “поближче до води”, безпосередньо у водоохоронних зонах.

– Не просто так ці захисні смуги вводилися. Подивіться на давні села на Десні. Вони розташовані досить далеко від річки. Люди завжди будувалися поодаль, щоб їх не затопило під час повені, хоча вона далеко не кожен рік буває. А тепер нинішніх власників будинків на берегах затопить, а потім вони у держави ще будуть просити відшкодування, бо зазнали втрат, - обурюється голова Національного екологічного центру України Ігор Сіренко.

В унісон з ним - еколог Володимир Борейко:  "Як можна боротися з повінню в Карпатах, якщо там вирубали усі ліси? Як можна боротися з повінню у Києві, якщо забудували усі водоохоронні зони? Водоохоронні зони – це місця, де існували заливні луги, болота, які засмоктували у себе навесні воду і потім потихеньку віддавали її влітку Дніпру. Зараз все забудовано. Ця вода тупо піде по руслу і буде розливатися. Знищена природна здатність Дніпра стримувати воду під час паводку.

Я ж не може рекомендувати знищити усі дачі і зробити болота. Це і фізично неможливо. І я не хочу брехати, як Тимошенко чи Черновецький, що у нас все під контролем і ми все робимо..."

Анна Ященко